Останнім святом т.зв. "різдвяного циклу" є Хрещення Господнє, яке частина православних церков святкують 19 січня за григоріанським календарем, і на який, як правило, лютують морози.

Цього дня, як пише "Апостроф", віруючі святкують здійснення Таїнства Хрещення Ісуса Христа в річці Йордан, яке він звершив у віці 30 років.

Вважається, що вода у свято стає священною і здатна очищати тіло та душу від хвороб.

Читайте також: ”Сію, вію, посіваю - повербанка заряджаю”: тексти українських колядок на новий лад

Багато українців на Водохреща пірнають у ополонку, щоб вилікуватися від фізичних та духовних хвороб, а також змити з себе гріхи.

Віруючі можуть набрати "йорданську воду" після освячення в церкві та зберігати її вдома. Вважається, що вона є священною і не псується цілий рік.

Напередодні свята, 18 січня, після того, як на небі з'явиться перша вечірня зірка, українці збираються за традиційним столом для останнього Святвечора, який також має назву "Голодна кутя". Весь день необхідно тримати суворий піст, їсти нічого не можна, а пити лише воду. На столі повинні бути виключно пісні страви, такі як кутя, вареники з капустою, компот, риба і т.п.

Вранці 19 січня у храмах відбувається богослужіння. Після чого віруючі йдуть до водойм, де священник освячує воду, а бажаючі "купаються" у ополонці.

Вже вдома старша жінка подавала на стіл святкову вечерю. Перед тим, як сідати за стіл, батько сімейства діставав з-за ікони Божої Матері букет засушених квітів-васильків, мочив його в принесеній освяченій воді та кропив усе в будинку, а потім крейдою малював хрест на дверях.

За стіл першим сідав господар і перед їжею спочатку випивали ковток освяченої води, оскільки вона має найбільшу силу саме тоді, коли її п'ють натще.

Після вечері дівчата бігли до річки, щоб вмитися "йорданською" водою, щоб обличчя залишалося "молодим і красивим".

Нагадаємо, що рік тому на Київщині потонув чоловік, який під час святкування Хрещення пірнув у крижану воду.