Росіяни не зможуть масово зруйнувати мости через Дніпро та Дністер або пошкодити греблі — це скоріше інформаційне залякування, ніж реалістичний план. Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів директор аналітично-дослідницького інституту "Інститут міста" Олександр Сергієнко.
"Зрозуміло, що це стратегічні об'єкти. Це може бути ціллю ворога і, відповідно, вживаються заходи протиповітряної оборони. Тобто тут нічого особливого немає", — зазначив Сергієнко.
За його словами, ідеї про масове підривання мостів та дамб — більше театральні заклики, ніж реалістичні плани. Мости будуються з великим запасом міцності, вони охороняються та прикриваються засобами протиповітряної оборони, тож повне руйнування усіх переправ — надзвичайно складне завдання.
"Антонівський міст на початку першого року війни теж били, дірки пробивали в дорожньому полотні — він ставав непридатним. Але про те, щоб повністю знести всі опори, — таке є вкрай складно", — пояснив Сергієнко.
Експерт наголосив, що навіть системні атаки на великі мости не призведуть до повного роз’єднання берегів. Для досягнення хоч якогось ефекту ворогу довелося б знищити всі мости через Київ одночасно. Сергієнко додав, що через Дніпро існує близько 30 мостів, тому "розривати" береги Дніпра — не так просто, як про це заявляють.
Що стосується гребель і гідроелектростанцій, Сергієнко зазначив, що основні конструкції (тіла гребель) спроєктований й побудовані з великим запасом міцності ще в часи холодної війни та здебільшого витримують зовнішні удари.
"Зруйнувати греблю зовнішнім впливом, я вважаю, неможливо. Це на 99,9% задача, яку не можна розв’язати. [...] Будь-які зовнішні удари для такої величезної маси — як комариний укус для людини", — підкреслив експерт.
Він наголосив, що хоча, наприклад, Каховську ГЕС справді підірвали — і це спричинило масштабні наслідки — такі підриви зазвичай відбуваються через закладення вибухівки всередину конструкції, а не лише внаслідок зовнішніх ударів.
Греблі й інші великі гідротехнічні споруди спроєктовані з величезним запасом міцності — тонни бетону та арматури — тому руйнування їх "ззовні" ракетою або дроном виглядає вкрай малоймовірним: можна пошкодити машинні зали, шлюзи чи допоміжні елементи, але пробити чи повністю зруйнувати тіло греблі — надзвичайно складно.
Він наголосив, що такі заяви й погрози мають сильний психологічний ефект і можуть нагнітати паніку, але з військово-технічного погляду вони більше нагадують інформаційний шум, ніж реально здійсненні плани.
Нещодавно у мережі з'явилась інформація, що російський терорист та військовий злочинець Ігор Гіркін (Стрєлков) написав у своєму Telegram-каналі, що Росія повинна знищити основні мости через Дніпро та Дністер, міст у Кам'янці-Подільському та у Затоці, а також тунелі в Карпатах.
25 жовтня Губернатор Бєлгородської області РФ В’ячеслав Гладков заявив, що українські військові начебто завдали удару по греблі Бєлгородського водосховища.
Він заявляв, що у разі руйнування греблі є загроза підтоплення заплави річки на території Харківської області та низки населених пунктів у РФ, де мешкає близько тисячі людей. Йдеться, зокрема, про місто Шебеніко, а також села Нова Таволжанка та Безлюдівка.
Раніше російські медіа поширили інформацію про удар по дамбі. За їхніми даними, об’єкт начебто обстріляли ракетами з РСЗВ HIMARS, унаслідок чого було пошкоджено обладнання, кілька будівель і підйомні механізми одного зі шлюзів.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді підтвердив успішний удар по греблі Бєлгородського водосховища. За його словами, внаслідок ураження рівень води у водоймі вже знизився на 100 см.
26 жовтня у Бєлгородському водосховищі у РФ рівень води знизився приблизно на один метр після того, як по ньому було завдано удару. Через це російські війська, що ведуть бойові дії у Вовчанську на півночі Харківщини, опинилися відрізаними від основних сил.
