Українські Збройні Сили звільнили всю Київську область та продовжують "зачистку" населених пунктів, які перебували в тимчасовій окупації. Місцеві житлелі плакали від щастя, коли бачили українських військових.
Про воєнні злочини та відверту дикість російських окупантів розповіли в репортажі "Ukrinform".
Підрозділи ЗСУ мали дійти до білоруського кордону, щоб упевнитись, що окупантів уже немає, а тих, хто залишився - знищити. Вони дійшли до Іванкова, а далі міст був підірваний рашистами.
Увесь маршрут був усіяний трупами мирних жителів, скрізь руїни, знищені квартали чи навіть села - типовий послід російської орди.
"Далі по маршруту бачимо ще з десяток розстріляних людей, які лежать просто на узбіччях. Деякі - зовсім неподалік від місць, де окупанти були окопалися. Вони повз мертвих спокійно собі їздили, ходили, поряд спали і навіть їли", - розповів військовий.
Однак, ніщо не зрівняється з емоціями, коли люди побачили українських захисників на своїх вулицях: "Плачуть усі: як старі, так і молоді, як цивільні, так і військові, як жінки, так і чоловіки". Вони місяць жили без зв'язку, комунікацій та розуміння, що взагалі відбувається ззовні.
Місцеві розповіли, що окупанти змушували носити їх білі пов'язки, інакше - розстріл. Рашисти розграбували, розбомбили чи спалили все: магазини, аптеки, господарства, автопарки, машини чи й навіть свою техніку.
"У Гостомелі - справжнє пекло. Геть розбомблені, спалені і абсолютно непридатні для життя квартали. Нас зустрічають жителі, які не змогли виїхати, вони жили у підвалах і готували їжу на вулиці", - кажуть військові.
Люди спочатку й не повірили, що це ЗСУ прийшли - ставилися з обережністю, доки не почули: "Слава Україні!".
"Одна жінка перепитує кілька разів, чи ми справді наші, тоді з-за пазухи витягує Український прапор і вигукує: "Слава Україні! Боже, як ми вас чекали, як ми молилися! Боже, Боже, ти почув нас! Дякуємо вам", - переповідають у репортажі.
Вона розповіла, що окупанти втікали, "як ошпарені", через ліси, через старобородянську дорогу, що й свої боєприпаси погубили, але чуже розграбували. Навіть жіночі ношені труси забирали.
"Вони гребли все. Два дні камазами, уралами возили. Пральні машини, усю побутову техніку, матраци, одежу нову. Вони ж нічого не бачили. Вони з такої глухомані приїхали. Я сама чула, як один до мами дзвонив і казав: "Мам, ми в такій задниці живемо порівняно з ними..." - розповіла місцева мешканка.
Однак, це не найстрашніше. Окупанти по собі залишили не тільки руїни, а ще й міни, розтяжки на городах, замінували мости. Вони ходили і просто розстрілювали - в голову. Без причин.
У кінці шляху українська колона поповнилась трофейним російським "Торнадо" (до речі, зовсім новий), який окупанти покинули біля Катюжанки.
Раніше "Апостроф" писав про те, що на Київщині російські нацисти вбили старосту села та її родину.
