З нового навчального року розподіл дітей по школах в Україні буде проходити не на конкурсній основі, як раніше, а за принципом наближеності навчального закладу до місця зареєстрованого проживання дитини.
Про це йдеться в матеріалі "Апострофа".
Так, яку територію обслуговує школа, туди і повинна піти дитина. Для цього в школу до 31 травня необхідно подати заяву.
У Міносвіти зазначають, що завдяки цьому в елітні школи теоретично зможуть потрапити діти, які проживають поруч з навчальними закладами. Але далеко не всі батьки майбутніх першокласників у захваті від таких інновацій.
За словами батька майбутнього першокласника Андрія Плахотнюка, він розраховував, що його дитина пройде тестування і потрапить у сильний клас, де діти вже мають певні навички.
"А тепер всі класи в усіх школах будуть навчатися за однією програмою, ніякого тестування не буде, і він потрапить у клас, де будуть такі ж діти, як він, які вміють читати і писати, але в той же час будуть такі, які читати абсолютно не вміють. І як учитель буде одночасно вчити і тих і інших? Мені здається, що в цьому плані ми програємо ", - сказав він.
У той же час йти в школу за місцем прописки зовсім необов'язково. Батькам можна подати документи дитини в будь-яку іншу вподобану школу, тільки ось зараховувати "чужинців" з інших районів будуть за залишковим принципом на вільні місця. Виходить, що в школу за місцем проживання дитина потрапить гарантовано, а в будь-яку іншу - вже як пощастить.
"Але для мене виникає питання: а що таке "вільні місця"? До них же йде прив'язка: спочатку зараховуються до школи діти на території обслуговування школи, а потім на вільні місця можуть претендувати діти, яким просто подобається та чи інша школа. Чим визначається кількість цих вільних місць?" - зазначив експерт напряму "Освіта" Українського інституту майбутнього Микола Скиба, уточнивши, що це не прописано.
Крім того, в наказі Міносвіти №367, який регламентує порядок зарахування першокласників, нічого не сказано, як саме батьки повинні довести в школі, що дитина може в ній вчитися за територіальним правом.
Так, у відомстві лише на рівні рекомендацій пропонують директорам шкіл питати у батьків першокласників паспорти, довідки переселенців, довідки про реєстрацію, договори оренди квартир і подібні документи, що підтверджують прописку. Але вимагати ці документи не можна. Виникає серйозне питання, оскільки хтось покаже прописку в паспорті, а хтось може і відмовитися, мовляв, закон не вимагає, вірте на слово.
При цьому самі батьки майбутніх першокласників запевняють, що на етапі подачі заяви в школи завучі все ж цікавляться документами, що підтверджують прописку.
"Раціональним виходом із ситуації має бути перегляд обліку дітей шкільного та дошкільного віку. Для цього потрібно розвивати систему електронного уряду і привласнювати кожному громадянину унікальний освітній ID. Так, як у кожного громадянина є індивідуальний податковий номер, точно так само ми повинні прийти до освітнього ідентифікатора, за допомогою якого буде визначатися, куди повинні піти гроші, де і скільки потрібно створювати навчальних місць у школах, дитячих садках. Це дані, яких дуже не вистачає в освітній аналітиці", - сказав експерт напряму "Освіта" Українського інституту майбутнього Микола Скиба.
Більше читайте в матеріалі "Апострофа": У перший клас за новими правилами: що потрібно знати українцям, які віддають дітей до школи.
