Є багато ознак того, що президент України Володимир Зеленський та американський лідер Дональд Трамп дійсно посварилися до повної втрати емоційного контролю.
Про це йдеться в аналізі конфлікту між політиками, який опублікував у Facebook психолог Валентин Кім.
Він навів декілька невербальних ознак конфлікту:
1. Зеленський відповідає Венсу і дивиться лише на нього. Так, наче Трампа в даному випадку взагалі немає. Небезпечна в переговорах ситуація перефокусування на другорядний об’єкт. Це є ознакою зниження уваги, емоційності та втрати контролю з боку Зеленського. Як кажуть «нами керують ті, хто нас злить». Очевидно Венс «дістав» Зеленського дуже серйозно.
2. Зеленський перебиває Венса. Венс застосовує невербальні «стоп-сигнали». Це дуже рідкісні жести в політичних переговорах. Загалом політики такі жести використовують дуже рідко і в основному лише коли говорять про якісь опосередковані речі, типу глобального потепління чи терористичної загрози. Але використання таких жестів по відношенню до опонента використовується не часто і це є ознакою дійсно великої емоційної напруги.
3. Зеленський сидить в захисній позі, при чому поза настільки захисна, що аж руки засунуті під пахви. Це ознака напруження, тотальної незгоди, емоційного спротиву.
4. Здивовано підняті брови Зеленського, в той момент коли вступив Трамп – це ознака не уваги, а неповаги. Типу «Що ти мені тут можеш взагалі сказати?» Такі мімічні сигнали посилюють демонстрацію неповаги до опонента і свідчать про високий рівень незадоволення та втрату контролю за емоціями.
5. Трамп включився і намагається «відчитувати» Зеленського. Соромлючі жести пальцем, погрожуючі інтонації, пряме нагадування, що «ви тут не у вигідних умовах».
6. Ілюструюча невербальна поведінка Маркарової – це ознаки сорому. Вона теж, як і Зеленський, тре носа, що є прикладом сприйняття ситуації як неприємної.
7. Трамп навіть починає насміхатися над Зеленським, намагаючись зобразити його манер відеозвернень.
8. Викликає здивування спіч Трампа про Хантера Байдена, його спальню та ноутбук. Не впевнений чи може це помилки перекладу, але сам характер комунікації Трампа свідчить про розірваність мислення, що доводить як мінімум той факт наскільки напружено відчуває себе президент США.
9. Ключовий посил Трампа – ви не висловлюєте вдячність. Тобто на рівні емоцій мова йде не про раціональні речі, а про статусний розподіл. Грубо кажучи – хто кому холоп.
Психолог прийшов до наступних висновків:
1. Емоції всіх трьох учасників щирі і правдиві. Не можна сказати, що хтось з них, або всі троє граються і намагаються зобразити більш сильні емоції, ніж ті, які вони демонструють. Вони дійсно посварилися до повної втрати емоційного контролю.
2. Трамп потребує вдячності. Він про це говорить прямим текстом. І сам факт того, що він прямо про це говорить – це теж ознака реальної повної втрати контролю самим Трампом. Це настільки очевидно і було очевидно вже настільки давно, що дивно як це не врахували в ОП.
3. Всі три персони конфлікту не здатні триматися. Тобто серед трьох політиків, які сформували цей конфлікт, не було жодного політика. Всі вони аматори і невиважені (що теж було зрозуміло давно) персони.
4. Вже деякі «журналісти» почали розповідати про застосування тих чи інших переговірних технік Зеленським, чи Трампом. Насправді використання технік можливо лише за умов автоматизму або повного свідомого самоконтролю. Ні того, ні іншого я не побачив ні в кого з учасників конфлікту.
Також психолог перерахував наслідки сварки між Зеленським та Трампом:
- Конфлікт ніколи не виникає на пустому місці. Йому завжди передує латентна фаза, коли відбувається розстановка персон та визначення ролей. Думаю тут свою зіграли і багаточисленні взаємні звинувачення, і образи, і згадки про 4% рейтингу і багато чого іншого. Скоріше за все сторони вже прийшли «заряджені».
- Потім йде тривалий період привласнення результатів конфлікту. Очевидно, що обидві сторони будуть викладати власну версію подій та намагатися завоювати прихильників власної версії. Хто доєднає до себе більше нових союзників, той і переміг врешті решт в цьому конфлікті. Щось я не думаю, що ця перемога буде на нашому боці.
- Такого роду конфлікти завжди переформатовують звичний союзницький простір. Союзники мають прийняти чиюсь сторону або змінити позицію. І, враховуючи швидкоплинність конфлікту, навряд чи хтось з союзників України був готовий до такого сценарного ходу. Думаю зараз і в Берліні, і в Парижі, і в Лондоні п’ють корвалол.
- У таких конфліктах завжди бувають вигодонабувачі. Найчастіше це ті, хто не знаходиться в полі конфлікту.
- Потужні конфлікти породжують вторинні процеси посилення конфліктної ситуації. А враховуючи емоційність та непрофесіоналізм всіх учасників конфлікту, вони здатні продовжувати його та «махати кулаками» довго після бійки і формувати нові звинувачення та протести. Всі ці постконфліктні заяви будуть лише поглиблювати розкол та посилювати конфлікт.
Як повідомляв "Апостроф", суперечка Зеленського з Трампом та Венсом виникла, зокрема, через те, що в американської сторони нема поваги до втрат української армії та до боротьби з Росією, яку ведуть українці.
