Цієї осені низка країн Європейського союзу оновили свої міграційні політики, які стосуються як правил в’їзду, так і проживання на їх територіях. Змін зазнали також умови та правила надання соціальної допомоги й статусу біженців.
Польща
Новий президент Кароль Навроцький наклав вето на закон про допомогу українцям, що передбачав виплати на дітей і безкоштовне медстрахування для непрацевлаштованих. Це може обмежити соцвиплати для частини біженців. Тимчасовий захист, який діяв до 30 вересня 2025 року, ймовірно, продовжать.
Латвія
З 1 вересня українці перед в’їздом повинні заповнити онлайн-анкету не пізніше ніж за 48 годин. У ній вказується мета поїздки, термін, маршрут і місце проживання. Відсутність анкети може стати підставою для відмови у в’їзді або штрафу до 2000 євро. Житло у Латвії надаватимуть лише вразливим категоріям біженців.
Чехія
Із 1 вересня Чехія припинила фінансувати підтримку українських дітей у школах, а також помічників з української мови та адаптаційні групи.
Також у період з 1 вересня до грудня 2025 року буде відкрито реєстрацію на отримання спеціального довгострокового дозволу на проживання для осіб, які відповідають визначеним критеріям. Наприклад, якщо людина проживала безперервно у Чехії не менш ніж два роки.
Німеччина
У Німеччині розглядають можливість обмежити надання соціальної допомоги біженцям з України. Йдеться про скасування виплат Bürgergeld для українців, які вимушено залишили країну через повномасштабне вторгнення Росії.
Бельгія
16 вересня 2025 року Рада ЄС ухвалила рекомендацію щодо поступового завершення дії тимчасового захисту. І це рішення містить рекомендаційний характер, а отже українцям в Бельгії варто перевірити свій поточний статус, розглянути варіанти переходу на інший тип дозволу на проживання, пройти курс інтеграції або ж розглянути варіант добровільного повернення.
За словами громадської діячки, Голови Європейської асоціації жінок України та радниці Уповноваженого ВРУ з прав людини Віолетти Дворнікової, такі нововведення країн ЄС були прогнозованими.
«Європейський Союз планомірно зменшує міграційне навантаження, і це стосується не лише України. Треба розуміти, що і в наступні роки правила перетину кордону - посилюватимуться, умови надання соціальної допомоги – переглядатимуться», – коментує вона.
Щобільше, від 12 жовтня в країнах Шенгенської зони запрацює електронна система EES для автоматичної реєстрації в’їздів та виїздів громадян, які не є членами ЄС. Це означає, що іноземці з країн, які не входять до ЄС, в тому числі українці, проходитимуть додаткову перевірку на кордоні. Натомість не потрібно буде ставити печатки у паспорті.
«З одного боку, це спрощує процедуру й дозволяє уникнути зайвої бюрократії з печатками. З іншого - це може викликати певний дискомфорт у подорожуючих, через ймовірні черги на кордоні», – вважає Дворнікова.
Експертка додає, що зміна правил перетину кордону чи скорочення соцдопомоги сприятимуть зменшенню міграційного навантаження на ЄС. Проте, що стосується українців, то це "навряд буквально сприятиме поверненню наших громадян додому".
«Знаєте, українців, взагалі важко чим-небудь налякати, бо в їх країні триває повномасштабна війна. А тому, ті українці, які приймають рішення про повернення додому, вони точно не керуються оновленням міграційних правил. Тобто, наші люди насамперед зважають на безпекову ситуацію, на доступність житла та роботи, на інші особисті обставини», – пояснила вона.
Дворнікова нагадала, що на сьогодні немає єдиної державної стратегічної програми, або навіть комплексного бачення щодо повернення українців з-за кордону.
«Четвертий рік війни, а в нас існують лише окремі ініціативи, що можуть допомогти охочим повернутися додому. Це з одного боку, а з іншого - міграційні хвилі тривають. Люди втомлюються від війни, або вона забрала їх домівки. І молодь їде на 4-му році війни ще активніше, аніж це було на початку війни», – наголосила вона.
