Російська влада шукає нові способи захисту нафтопереробних заводів, які регулярно стають цілями атак українських безпілотників. Одним із запропонованих рішень стали аеростатні загородження.
Про це повідомляє Defense Express.
Принцип роботи такої системи нагадує технології, які застосовували ще під час світових воєн. Аеростатні загородження почали використовувати у Першу світову війну, а значного поширення вони набули вже під час Другої світової.
Зокрема, Велика Британія застосовувала подібні конструкції для захисту Лондона від німецьких повітряних атак. Проте їхня ефективність була обмеженою: за весь час використання загороджень вдалося знищити лише близько 5% ракет Фау-1.
Сучасна російська конструкція передбачає використання двох невеликих аеростатів, між якими натягується сітка з тонких тросів. Передбачається, що безпілотник може заплутатися в ній або отримати пошкодження під час зіткнення. Такі системи планують розміщувати навколо стратегічних об’єктів або безпосередньо на їхній території.
Втім, у такої конструкції є очевидна проблема — дрон може облетіти або перелетіти над сіткою. Щоб компенсувати цей недолік, росіяни розробляють систему автоматичного регулювання її висоти. За допомогою радарів вона має визначати висоту польоту безпілотника та відповідно змінювати положення загородження.
Однак експерти ставлять під сумнів, чи зможе така система достатньо швидко реагувати на маневри безпілотника. Додатковою проблемою може стати одночасна атака кількох дронів, які рухатимуться на різних висотах. У такому випадку одна сітка навряд чи зможе ефективно перекрити всі напрямки.
Сумніви викликає і міцність конструкції. Під час випробувань російська сторона використовувала невеликий дрон, який за габаритами та масою суттєво поступається навіть найменшим українським далекобійним безпілотникам. Випробувань із більшими апаратами, за оцінками аналітиків, не проводили.
Тому залишається відкритим питання, чи здатна така сітка витримати зіткнення з безпілотником, який має значно більшу масу та рухається зі швидкістю у кількасот кілометрів на годину.
Ще одним фактором ризику є погода. За сильного вітру аеростатні загородження можуть зміщуватися або навіть зриватися з місця, що потенційно знижує їхню ефективність.
Наразі в Росії розробляють кілька проєктів із використанням аеростатних систем для захисту стратегічних об’єктів. Водночас жоден із них поки не продемонстрував переконливої ефективності, а самі розробки перебувають на стадії випробувань і вдосконалення.
Вас може зацікавити: Україна встановила рекорд за кількістю дронів і ракет по Росії – 1750 БпЛА та 17 "Фламінго"
