Майже через чотири десятиліття після закриття останнього ядерного реактора Італія розглядає можливість відновлення своєї програми атомної енергетики. Про це повідомляє Bloomberg.

За інформацією видання, команда прем’єр-міністерки Джорджа Мелоні консультується з експертами та проводить обговорення щодо можливих шляхів повернення до виробництва атомної енергії. Це відбувається майже через 40 років після закриття останнього реактора в країні та через 15 років після невдалої спроби переглянути це рішення.

Уряд розглядає кілька варіантів розвитку атомної енергетики. Серед них — будівництво великих атомних електростанцій, а також використання новітніх малих модульних реакторів, які можуть зводитися швидше і потребують менших витрат.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Прихильники цієї технології переконані, що малі реактори можуть допомогти скоротити використання викопного палива та забезпечити електроенергією нові енергоємні галузі, зокрема центри обробки даних і системи штучного інтелекту.

Однією з головних причин обговорення такого кроку є значна залежність Італії від імпортованого природного газу. Це робить країну більш вразливою до коливань міжнародних цін на енергоносії порівняно з багатьма іншими європейськими державами.

Ця проблема особливо проявилася у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли ціни на газ різко зросли. Відтоді Італія активно працює над диверсифікацією своїх джерел енергії.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

За даними джерел, додатковим фактором для перегляду енергетичної політики став нинішній конфлікт навколо Ірану, який спричинив перебої у поставках нафти й газу та нове зростання цін на енергоносії.

Водночас уряд зіштовхується з внутрішніми труднощами. Однією з головних проблем є можливий спротив місцевих громад. Тому наразі розглядаються передусім території, де раніше вже працювали ядерні реактори. Окрім того, майбутні майданчики повинні відповідати вимогам геологічної безпеки, що ускладнює вибір локацій у країні, яка часто зазнає землетрусів.

Експерти також застерігають, що навіть розвиток малих модульних реакторів може зіткнутися з тими ж політичними та бюрократичними перешкодами, що й великі атомні електростанції, водночас виробляючи значно менше електроенергії.