Арешт російського оперативника у Богота став відправною точкою масштабного розслідування, яке викрило існування таємного підрозділу, що планував політичні вбивства у Європі. Про це повідомляє UNITED24 Media.
За даними розслідування, російський підрозділ під назвою «Центр 795» був створений за прямим наказом Генеральний штаб Збройних сил Росії як автономна і повністю засекречена структура. Його планували використовувати для проведення операцій поза межами стандартних військових і розвідувальних структур.
Арешт ключового фігуранта
Однією з центральних фігур розслідування став оперативник Денис Алімов, якого затримали у Боготі. За версією слідства, він був одним із ключових координаторів операцій підрозділу.
Затримання Алімова допомогло слідчим вийти на масштабну мережу, яка займалася підготовкою політичних замахів, зокрема проти чеченських дисидентів у країнах Європи.
Цифрові сліди та помилки конспірації
Слідство встановило, що учасники операцій використовували зашифровані месенджери, але для перекладу повідомлень застосовували сервіс Google Translate. Саме це залишило цифрові сліди.
Оскільки сервіс працює через міжнародні сервери, Федеральне бюро розслідувань США отримало ордер на доступ до перекладів у режимі реального часу. Це дозволило відстежувати комунікацію між учасниками операції.
Після тривалого розслідування одного з виконавців затримали у США, а згодом – Алімова у Колумбія.
Як працював «Центр 795»
За інформацією розслідувачів, підрозділ створили після провалів попередніх операцій ГРУ. Замість реформування існуючих структур російські військові створили нову секретну систему, розділену на кілька секцій.
Його діяльність маскували під навчальні стрільби на об’єктах військово-промислового комплексу неподалік Москва.
Фінансування підрозділу, за даними документів, частково забезпечували приватні виробники зброї, що дозволяло Кремлю дистанціюватися від операцій.
За оцінками слідства, «Центр 795» був повноцінною структурою з сотнями офіцерів, які входили до розвідувальних підрозділів, штурмових груп, снайперських команд і служб радіоелектронної розвідки.
Наслідки викриття
Розкриття цієї мережі показало, що навіть добре законспіровані операції можуть провалитися через людський фактор та використання недосконалих технологічних інструментів.
Розслідування також стало сигналом для міжнародних спецслужб щодо необхідності посилення співпраці у сфері кібербезпеки, обміну інформацією та контролю за використанням цифрових комунікацій у подібних операціях.
Експерти зазначають, що у сучасній гібридній війні держави дедалі частіше використовують проксі-структури та приватні ресурси, щоб знизити ризик прямої відповідальності. Водночас цифрові та логістичні сліди можуть стати ключем до викриття таких операцій у майбутньому.
