Через рік після резонансних заяв віцепрезидента США Джей Ді Венса щодо внутрішніх загроз для Європи, Німеччина розпочала масштабну переоцінку своєї ядерної стратегії.
Про це повідомляє видання Bloomberg.
Втрата впевненості в американських гарантіях безпеки підштовхнула Берлін до публічних дискусій про можливість створення власного ядерного арсеналу або участі у спільноєвропейській програмі стримування. Паралельно у країні актуалізувалося питання повернення до цивільної атомної енергетики для подолання критичної енергозалежності та захисту промислового сектору.
Поточна геополітична ситуація змушує німецьке керівництво та військових експертів переглядати табу, що існували десятиліттями. Бригадний генерал Бундесверу Франк Піпер висловив думку, що державі терміново необхідна тактична ядерна зброя. Навіть представники партії "Зелених", які історично виступали проти атома, почали схилятися до необхідності посилення обороноздатності. Колишній міністр закордонних справ Йошка Фішер, коментуючи таку зміну настроїв, зазначив: "Часи змінилися".
Попри зростання прихильників мілітаризації, на шляху до власної програми стоять міжнародні зобов'язання, зокрема Договір про нерозповсюдження та угода "Два плюс чотири". Канцлер Фрідріх Мерц, який нещодавно ініціював створення Ради національної безпеки, наразі заперечує можливість володіння ядерною зброєю через правові обмеження.
"Мати ядерну зброю в Німеччині не входить до наших повноважень", – заявив Фрідріх Мерц.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Проте канцлер не виключає необхідності прийняття нових рішень у сфері воєнної політики та визнає стратегічні прорахунки в енергетичній сфері. Зокрема, Мерц назвав вихід з ядерної програми "поганою стратегічною помилкою" і визнав, що "зараз у нас немає достатніх потужностей для виробництва енергії".
На сьогодні Німеччина імпортує майже 70% необхідної енергії, що створює значну вразливість перед іноземними державами.
Раніше "Апостроф" також писав, що у Європі розпочалося формування нової безпекової архітектури через імовірне скорочення військової підтримки з боку США. Основою для майбутнього Європейського оборонного союзу може стати "Коаліція охочих", яку спочатку створили для підтримки України. Ця структура, що об’єднує близько 35 країн під лідерством Великої Британії та Франції, розглядається як гнучкий механізм для швидкого прийняття рішень у кризових ситуаціях, здатний діяти незалежно від НАТО та ЄС.
