Зміни у суспільній свідомості після Євромайдану не принесли змін у свідомості ключових політичних гравців. Це особливо чітко проявляється на методах введення передвиборчої кампанії, які практично не змінилися порівняно з попередніми виборами.
Кандидати, особливо мажоритарники, роблять значний акцент на візуальній кампанії та розміщенні замовних матеріалів у місцевих ЗМІ. Журналісти повідомляють про масові спроби підкупу виборців, коли кандидати роздають подарунки та фінансують встановлення дитячих майданчиків і ремонт невеликих відрізків доріг.
Проти рейтингових кандидатів широко використовується метод «клонів», коли по одному і тому ж округу ідуть кандидати з однаковими прізвищами, а то й іменами. Конкуренти не гребують також знищенням агітаційних матеріалів впливових кандидатів. По низці округів, де балотуються нинішні депутати чи одіозні колишні чиновники, провладні партії висунули заздалегідь слабких кандидатів, щоб не створювати зайвої конкуренції.
Політичні програми партій відіграють другорядну роль у передвиборчій боротьбі. Хоча саме на них повинен робитися найбільший акцент, який покаже конкурентні переваги одних партій над іншими. При цьому ці програми мають бути реалістичними, щоб після потрапляння в парламент політики могли виконати принаймні частину своїх обіцянок і були підзвітними перед виборцем. А головне – вони повинні дати відповіді на важливі для країни питання: яким чином проводитимуться реформи, як вирішити конфлікт на Донбасі, як відновити територіальну цілісність України після російської агресії, де шукати ресурси для виходу з економічної кризи.
Ідентичність програм Петра Порошенка на президентських і парламентських виборах
Партія «Блок Петра Порошенка» вирішила не винаходити велосипед і подала у ЦВК програму, яка практично ідентична програмі Петра Порошенка на президентських виборах. Хоча цього разу слоган кампанії звучить як «Час єднатися!», програма і надалі розписує, що означає «жити по-новому». Враховуючи жорстку прив’язку партії до рейтингу Президента та його імені, у схожості обох програм нічого поганого немає.
Однак президентська програма Петра Порошенка писалася ще у березні 2014 року, коли на Донбасі не розпочався воєнний конфлікт із залученням регулярної російської армії. У результаті передвиборча програма «Блоку Петра Порошенка» не містить жодної згадки про Донбас і про президентські ініціативи щодо врегулювання конфлікту в цьому регіоні. Замовчування проблеми тільки ускладнюватиме її вирішення.
На застарілість програми вказує і відсутність пояснень щодо «Стратегії 2020», яку Президент нещодавно презентував суспільству як своє бачення найнеобхідніших змін у країні. Відсутність зв’язку між програмою «Блоку Петра Порошенка» та ключовими ініціативами Президента щодо Донбасу та реформ у країні викликає певний когнітивний дисонанс.
Партія знову виступає за реформування виборчого законодавства та впровадження відкритих виборчих списків. У Петра Порошенка була можливість проштовхнути ці зміни ще у липні 2014 року, однак гору взяла політична доцільність, оскільки змішана система дозволить Президенту сформувати власну більшість і краще контролювати дії окремих фракцій.
«Блок Петра Порошенка» також наполягає на проведенні дострокових місцевих виборів і децентралізації, у результаті якої виконавча влада на місцях перейде виконкомам обласних рад.
Особлива увага приділяється захисту українців Криму та кримських татар, але програма не містить конкретики, як це буде реалізовано. Порівняно з обіцянками Петра Порошенка на президентських виборах, ця програма є ще більш абстрактною і не містить конкретних ініціатив, відсутність втілення яких можна було б використати в майбутньому для критики пропрезидентської сили.
Партія виступає за реформу правоохоронної системи (судів, міліції, СБУ та прокуратури), перетворення Антимонопольного комітету у ключовий економічний регулятор і збереження системи спрощеного оподаткування для малого та середнього бізнесу. Також пріоритетними завданнями є антикорупційна люстрація судових, правоохоронних, податкових і митних органів, публічний контроль за діяльністю суддів і формування професійного корпусу державних службовців.
Радикальна партія: на виборах забагато популізму не буває
Програма Радикальної партії Олега Ляшка сповнена популізму, який схожий на лозунги більшовиків періоду 1917-1921 років. Лише слово «буржуй» було замінено на слово «олігарх». У програмі знайшли місце і захист села, і націоналізація майна хабарників та олігархів, і створення партизанських загонів для боротьби з Росією. Метою Радикальної партії є створення «суспільства рівних можливостей і загального добробуту».
З корупцією боротиметься суспільний антикорупційний корпус, який реагуватиме на скарги громадян. Особовий склад правоохоронних органів буде повністю змінено. Як і Президент, Радикальна партія обіцяє запровадити відкриті виборчі списки та провести децентралізацію. Громади отримають право проводити референдуми з важливих питань.
В економічній сфері Олег Ляшко пропонує видавати кредити на розвиток виробництва під 5% на 10 років. Податки на заробітну платню зменшаться, а на сировинну продукцію олігархів – зростуть. Пропонується ввести кризовий податок для олігархів, в односторонньому порядку анулювати усі борги перед Росією та вимагати списання 75% зовнішніх міжнародних кредитів.
Держава збільшить витрати на медицину у 10 раз, а багатодітними вважатимуться сім’ї навіть з двома дітьми. Вершиною популізму можна також вважати обіцянку повернути ядерний статус Україні.
«Батьківщина» пропонує вести переговори з Росією з позиції сили
На противагу «Блоку Петра Порошенка», який не згадує ні слова про Донбас, передвиборча програма «Батьківщини» надзвичайно багато уваги приділяє цьому питанню. Юлія Тимошенко є одна з найпослідовніших критиків Президента, хоча поки що і відмовляється від статусу майбутньої опозиції. Конфлікт на Донбасі та президентські ініціативи щодо його врегулювання належать до найулюбленіших тем лідерки «Батьківщини», оскільки дозволяє критикувати дії влади, не переходячи на персоналії.
Водночас, рецепт урегулювання конфлікту, який пропонує «Батьківщина», - надзвичайно популістський. Він передбачає «женевський» формат переговорів з Росією, створення ставки Верховного головнокомандувача, власні санкції проти Росії та повернення Криму через звернення до міжнародних судів. Всі ці кроки узагальнюються одним твердженням – Україна має проводити переговори з позиції сили. При цьому Юлія Тимошенко забуває сказати виборцю, які втрати понесли сили АТО, які потужні ресурси вже задіяла Росія у цьому конфлікті, і які ще може задіяти.
Ще одним доказом популізму «Батьківщини» є те, що вона пропонує провести всеукраїнський референдум щодо вступу до НАТО 26 жовтня 2014 року. Членство України в Альянсі є неможливим у зв’язку з бойовими діями на території країни, її невідповідністю стандартам НАТО та неготовністю самої організації піти на такий крок, оскільки це призведе до поглиблення протистояння Росії та Заходу. Таким чином, згадка членства в НАТО є свідомою маніпуляцією з боку «Батьківщини».
Щодо внутрішньої політики, партія Юлії Тимошенко обіцяє створити незалежні Державну люстраційну комісію та Антикорупційне бюро, провести антикорупційну люстрацію законодавства у сфері діяльності правоохоронних органів і відкрити мережу «універсамів адміністративних послуг».
Інші обіцянки передбачають реформу пенітенціарної системи, створення судів присяжних і кваліфікаційно-дисциплінарних комісій за участю громадськості, які контролюватимуть діяльність суддів. «Батьківщина» обіцяє скасувати недоторканність президента, депутатів і суддів, запровадити електронний уряд і провести децентралізацію.
В економічній сфері кількість податків зменшиться до шести, соціальний внесок знизиться до 15% і буде запроваджено інститут бізнес-омбудсмена.
Головний акцент «Громадянської позиції» - безпека
Ключовим словом передвиборчої програми «Громадянської позиції» є «безпека» у всіх її проявах: захист прав і свобод громадянина, територіальної цілісності держави, енергетична незалежність України, екологічна безпека. Акцент на безпеці виглядає надзвичайно органічно, враховуючи нинішню ситуацію в Україні та той факт, що Анатолій Гриценко тривалий час був міністром оборони.
Щодо посилення обороноздатності України, «Громадянська позиція» пропонує побудувати трирівневу систему оборони: професійна контрактна армія, військовий резерв постійної готовності, комплексна система територіальної оборони – та встановити двосторонні союзницькі відносини із США та Великобританією.
Енергетичної незалежності пропонується досягти до 2020 року шляхом зменшення частки природного газу в енергетичному балансі, нарощування власного виробництва та радикального енергозбереження.
Анатолій Гриценко обіцяє прийняти закон про прозорість фінансування політичних партій, запровадити кримінальну відповідальність за «незаконне збагачення». Кожного року держава гарантуватиме безкоштовний пакет медичної допомоги, хоча розвиток страхової медицини також стимулюватиметься.
У всіх інших напрямках набір гасел «Громадянської позиції» доволі «стандартний»: незалежність судової системи, дерегуляція, «єдине вікно» адміністративних послуг, електронне урядування, децентралізація.
Програма проурядового «Народного фронту» - одна з найбільш реалістичних
Програма «Народного фронту» як партії нинішнього уряду чітко визначає план дії цієї політичної сили. Найголовнішим завданням є відновлення територіальної цілісності України. Для цього пропонується закріпити стратегічний курс на євроатлантичну інтеграцію, ухвалити нову воєнну доктрину, де Росія буде визначена агресором, облаштувати державний кордон і модернізувати озброєння армії.
У питанні реформ Угода про Асоціацію з ЄС має стати ключовим документом. Як і вимагають міжнародні донори, пріоритетним завданням для уряду є антикорупційні заходи: створення незалежного Антикорупційного бюро, залучення громадськості до антикорупційного моніторингу, обов’язкове декларування чиновниками доходів і витрат, розкриття структури власності підприємств.
В економіці особлива увага приділяється розвитку АПК, податковій реформі та демонополізації. Бачення змін в енергетичному секторі відповідає рекомендаціям експертів: приєднання до ІІІ енергопакету, довгострокова програма підвищення енергоефективності та перенесення точки прийому російського газу Євросоюзом на українсько-російський кордон.
У відбудові зруйнованих регіонів активну роль мають зіграти міжнародні донорські організації.
Економічні акценти програми «Сильної України»
Об’єднавши у собі представників великого бізнесу, більшість з яких мають підприємства на Сході, «Сильна Україна» вирішила зосередитися на питаннях економіки та мирного врегулювання на Донбасі.
Рецепт останнього полягає у багатосторонніх мирних переговорах за участю ООН, наділенні регіонів ширшими повноваженнями, перегляді воєнної доктрини та проведенні військової реформи з професійною армією на контрактній основі.
Крім того, партія пропонує забезпечити державним замовленням вітчизняні підприємства, створити експортне агентство, компенсувати ставки за кредитами експортерів і обмежити експорт сировини. Наполягаючи на закритті внутрішніх ринків на півроку, Сергій Тігіпко пропонує переконати міжнародних партнерів відкрити свої ринки для українських товарів.
Економічні реформи включають зниження кількості податків і спрощення їхнього адміністрування, зменшення кількості дозволів і ліцензій, п’ятирічний мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу, зниження єдиного соціального внеску до 20% і запуск цільових державних програм кредитування малого та середнього бізнесу.
На думку «Сильної України», подібні кредити, а також державні замовлення для українських підприємств і створення професійної армії дозволять також вирішити проблему зростання безробіття в країні.
