Для широкого загалу маловідомий факт, що у 1970-х роках Україна була флагманом газовидобутку серед союзних республік. Власне, у 1975 році обсяг видобутку природного газу в Україні досяг історичного максимуму, сягнувши показника 68 млрд кубометрів. Для розуміння важливості українських родовищ у союзному масштабі варто навести статистику за 1955 рік: загальносоюзний обсяг видобутку вуглеводнів склав 5,9 млрд кубометрів, з них Стрийський газовидобуток приніс 2,8 млрд кубометрів. До 1985 року Україна була основним експортером блакитного палива до союзних республік, зокрема Білорусі, Молдови, Литви, Латвії та Естонії, а також щорічно у обсязі 5-7 млрд кубометрів постачала природний газ до Польщі, Чехословаччини та Австрії. Газета "Колгоспник України" у 1976 році написала, що газ — це дешеве паливо та дуже цінна сировина для хімічної промисловості. Дійсно, у 1970-х роках минулого століття собівартість видобутку тисячі кубометрів газу без урахування транспортування складала лише 4 карбованця. В 1970-х — 1980-х роках для буріння свердловин в Україні працювало 500 бригад, а нині працює не більше 20 бурових бригад.
Чи має сьогодні Україна можливість повернути славне минуле газовидобувної країни? Коли гортаєш проект "Енергетичної стратегії — 2035", будь-які сумніви зникають. Документ передбачає, що наша держава у 2035 році видобуватиме 42,1 млрд кубометрів газу, тобто за 15 років Україна повинна фактично подвоїти видобуток власного природного газу. Але якщо врахувати останню тенденцію до стрімкого зниження видобутку вуглеводнів, зокрема "Нафтогаз" очікує падіння газовидобутку у поточному році на 1 млрд кубометрів, то амбітні плани проекту "Енергетичної стратегії — 2035" викликають лише посмішку.
Нині основними причинами стрімкого падіння видобутку вуглеводнів у нашій країні є:
- більшість газових родовищ в Україні розробляються понад 50 років і значною мірою виснажені;
- геологічна особливість України в тому, що на її території розташовані переважно невеликі за обсягом родовища газу в межах 10 млрд кубометрів, які складають понад 75% загального фонду;
- скорочення обсягів сейсморозвідки та робіт із розвідувального буріння;
- відсутність наростання обсягів глибинного буріння, а також їх стимулювання державою;
- відсутність досвіду та промислових потужностей з відновлення недіючих та ліквідованих свердловин;
- надмірно високе фіскальне навантаження на газовидобувну галузь та відсутність інвестиційної привабливості.
За даними вітчизняних науковців, зокрема доктора технічних наук, генерального директора "НДіКБ бурового інструменту" Ярослава Кунцяка, Україна має значний потенціал вуглеводнів, котрий знаходиться у свердловинах, законсервованих у радянську добу. Фонд ліквідованих ще у радянську добу газових родовищ на сьогоднішній день складає понад 8 000 одиниць. За рахунок реанімації ліквідованих свердловин щорічний видобуток природного газу можна підвищити на 5-6 млрд кубометрів.
За даними академіка Олександра Лукіна, у Дніпровсько-Донецькому басейні очікувані запаси газу складають близько 5 трлн кубометрів, але вони знаходяться на глибинах від 6 до 8 тис. м. Такі родовища можуть дати потужний дебіт, що сягатиме 1-1,5 млн кубометрів на добу. Таким чином, у разі широкомасштабного розвитку глибинного буріння упродовж короткого проміжку часу Україна може збільшити щорічний видобуток на 10-15 млрд кубометрів. На жаль, розвивати глибинне буріння внутрішнім ресурсом українські газовидобувні компанії не зможуть: для здійснення глибинного буріння потрібні інвестиції та залучення компаній із досвідом таких робіт, а також потужним технічним арсеналом. Наприклад, для того, щоб видобути 4 млрд кубометрів газу необхідно інвестувати у проект близько 300 млн доларів.
Нині український уряд повинен створити спеціальні умови та мотивуючий податковий режим, щоб стимулювати внутрішній газовидобуток. Варто розуміти, що інвестиції у власний газовидобуток на 70% повернуться до державного бюджету у вигляді податків та зборів. Більш того, успішний розвиток газовидобувної інфраструктури стимулюватиме й піднесення інший суміжних галузей — виробництво хімреагентів та металу, які необхідні для буріння нових свердловин, а також торгівлю бурильним обладнанням тощо. В свою чергу, газовидобувна галузь може стати своєрідним каталізатором для швидкого відновлення і росту економіки нашої країни.
