РУС. | УКР.

вторник, 23 мая
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
26.34
Бизнес
Мнение

Снятие нефтяного эмбарго с Ирана: что ждет Украину, Россию и мир

Вхождение Ирана на энергетический рынок может ударить по доходам бюджета РФ

Вхождение Ирана на энергетический рынок может ударить по доходам бюджета РФ Вхождение Ирана на энергетический рынок может ударить по доходам российского бюджета Фото: Abdolreza Mohseni/Caucasian Business Week

Зняття нафтового ембарго з Ірану може призвести до падіння цін на нафтопродукти на 5-10% та послаблення позицій Росії на європейському енергетичному ринку, вважає директор департаменту енергетичної політики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Наталія Слободян. Адже енергетична сфера є основним джерелом доходів російського бюджету. Так, у 2014 році в експортному балансі РФ енергетичні ресурси займали 68%, а у 2011-2014 році нафтогазові доходи федерального бюджету складали майже 50%, що відповідає показнику близько 11% ВВП.

"У разі зняття нафтового ембарго з Тегерану іранські виробники можуть наростити експорт нафти приблизно до 2-2,5 млн барелів на добу (сьогодні Іран продає 1 млн барелів на добу). Це означає відчутне зростання пропозиції на світовому ринку нафти, де нині й без того спостерігається надлишок пропозиції над попитом. Саме тому падіння цін на нафтопродукти на 5-10% є очікуваним", — говорить експерт.

На її думку, у разі виходу Ірану на світовий ринок нафти стрімкого падіння цін не відбудеться. Вірогідно, буде спостерігатися плавне і поступове зниження вартості "чорного золота". Адже нарощування виробництва вуглеводнів Іраном напряму залежатиме від того, наскільки світові флагмани нафтовидобутку будуть готові кооперуватись з іранськими компаніями. Крім того, відіграватиме роль те, як ключові міжнародні гравці використають іранську нафту у геополітичній конкуренції.

"Повернення Ірану на нафтовий ринок, — це, в першу чергу, виклик для Росії. Сьогодні лунають пропозиції американських політиків запровадити нафтове ембарго для РФ у разі подальшої ескалації конфлікту в Україні. В результаті, на світовому енергетичному ринку іранські поставки нафти можуть потіснити російські. За подібних обставин нафтовий ринок у разі введення ембарго на російські вуглеводні не відчуватиме жодних потрясінь або енергетичного колапсу. Наприклад, Росія щоденно продає в країни ЄС понад 5 млн барелів нафти. Після зняття ембарго очікувано, що Іран вийде на ринок з щоденним обсягом в 2-2,5 млн барелів, а залучившись західними інвестиціями та модернізувавши виробничий процес, Тегеран буде в змозі у короткий термін наростити добовий експорт в 2-3 рази. Саме тому для Кремля зняття обмежень на торгівлю нафтовою з Ірану є дуже поганою новиною”, — вважає Слободян.

Вона нагадала, що у 2014 році в експортному балансі РФ енергетичні ресурси займали 68% та чотири роки поспіль (2011-2014 року) нафтогазові доходи федерального бюджету складали майже 50%, що відповідає показнику близько 11% ВВП. Світове падіння цін на нафту у два рази скоротило валютні надходження до федерального бюджету, а також знизило вартість іншого стратегічного продукту — газу, ціна котрого у довгострокових контрактах залежить від світових цін на нафту.

Крім того, російсько-китайські проекти "Сила Сибіру" та "Алтай", фактично, завмерли. Упродовж 2009-2014 років Китай вів активну розвідку сланцевих родовищ на своїй території. За повідомленням Міністерства земельних та природних ресурсів Китаю, вже розвідано 780 сланцевих газових свердловин, які на кінець 2014 року дали 1,5 млрд кубометрів газу, а у поточному році Пекін очікує на видобуток 6,5 млрд кубометрів. У 2020 році китайські газовики розраховують вийти на рівень видобутку близько 30 млрд кубометрів газу щороку. Для Росії це означає примарність азіатського ринку та стагнацію власної газовидобувної галузі. Можливе, навіть, скорочення обсягів видобутку вуглеводнів Росією.

Основні політичні опоненти ядерної програми Ірану — Ізраїль та Саудівська Аравія. Для Ізраїлю це питання, в першу чергу, безпекове, тому очікувано, що Тель-Авів вимагатиме від США та інших гравців додаткових гарантій для власної безпеки. Іран для Саудівської Аравії є релігійно-ідеологічним супротивником. Аль-Сауди як давня сунітська династія Саудівської Аравії, намагається нейтралізувати піднесення шиїтського суперника в регіоні. Нині офіційний Ер-Ріяд взяв на себе функцію лідера інтеграційних процесів в регіоні в рамках GCC (Gulf Cooperation Council — GCC), до складу якого входять всі країни Перської затоки, окрім Ірану та Іраку. Звичайно, зняття торгового ембарго з часом поверне Ірану й амбіції політичного лідера в регіоні.

Головну ж вигоду у цій ситуації отримає Іран. З нього будуть зняті фінансово-економічні санкції, що дозволить досягти економічного зростання та з часом претендувати на місце регіонального “центра сили”. Більш того, Іран, який прагне стати прогнозованим партнером для ЄС, може швидко потіснити Росію з її непрогнозованим Путіним на європейському енергетичному ринку.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте также