Верховна Рада України ухвалила держбюджет країни на 2026 рік. Військові витрати, як і раніше, становлять левову частку всіх бюджетних витрат, але наступного року вони будуть меншими, ніж цьогоріч – якщо уряд не скоригує їх у бік збільшення у наступні місяці. "Апостроф" розбирався у бюджетних нюансах.

Верховна Рада 3 грудня затвердила у другому читанні та в цілому як закон державний бюджет України на 2026 рік.

Доходи держбюджету визначені на рівні понад 2,92 трлн грн, витрати - 4,78 трлн грн. Бюджетний дефіцит становитиме 1,86 трлн грн або 18,5% ВВП.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Як і в попередні воєнні роки, основні витрати бюджету-2026 будуть спрямовані на сектор оборони - 2,8 трлн грн. Це стільки ж, скільки було спочатку передбачено бюджетом-2025, до якого потім були внесені додаткові кошти.

Зокрема, на грошове забезпечення військовослужбовців виділено 1,27 трлн грн, на озброєння та військову техніку – 709 млрд грн.

Бюджет також передбачає значні витрати у соціальній сфері. На відповідні потреби буде виділено 468,5 млрд грн (на 47,5 млрд грн більше, ніж у бюджеті 2025 року).

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Зокрема, наступного року підвищиться розмір одноразової виплати при народженні дитини – з 10 000 грн до 50 000 грн.

Інші категорії громадян також не залишилися поза увагою.

Так, наприклад, трансферт із держбюджету до Пенсійного фонду становитиме понад 250 млрд грн.

На соцвиплати, у тому числі на допомогу внутрішньо переміщеним особам (ВПО), передбачено 133 млрд грн, на пільги та субсидії – понад 42 млрд грн, на підтримку осіб з інвалідністю та протезування – 10 млрд грн.

Окрема стаття видатків – допомога ветеранам, на яку в бюджеті закладено 19 млрд грн (на 6,3 млрд грн більше, ніж цього року).

На сферу освіти у бюджеті виділили 273,9 млрд грн (на 75 млрд грн більше, ніж у 2025 році). Зокрема, кошти передбачені для поетапного – з 1 січня (на 30%) та з 1 вересня (на 20%) – підвищення зарплат педагогічних працівників.

Витрати на охорону здоров'я у бюджеті-2026 становитимуть 258,6 млрд грн (на 38,8 млрд грн більше, ніж у 2025 році).

Крім цього, на підтримку економіки передбачено 51,8 млрд грн, і окремо на підтримку аграрного сектору - 14,1 млрд грн.

У 2026 році в Україні будуть підвищені соціальні стандарти (які не змінювалися у 2025 році): мінімальна зарплата зросте з 8000 грн до 8647 грн, середній прожитковий мінімум – з 2920 грн до 3209 грн, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, до якого прив'язаний розмір мінімальної пенсії, - з 2361 грн до 2595 грн.

Вимушений бюджет війни

Що можна сказати про бюджет наступного року?

За словами колишнього т.в.о. міністра економіки України Павла Кухти, від року в рік функції уряду не змінюються, що і відображається в держбюджеті - потрібно займатися питаннями освіти, медицини, виплачувати пенсії та зарплати бюджетникам.

Але в останні чотири роки пріоритет держбюджету – це оборона та безпека.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

 

"Тому це все ще бюджет війни, і він залишатиметься бюджетом війни, поки не завершиться принаймні повномасштабна війна, оскільки під час АТО та ООС військовий бюджет був більшим, ніж у мирні часи, але він і близько не був до того, що ми маємо під час повномасштабної війни", – сказав експерт у коментарі "Апострофу".

 

При цьому, за його словами, значна частина видатків бюджету-2026 поки що не забезпечена джерелами фінансування - насамперед це стосується так званого "репараційного кредиту" Європейського Союзу під заставу заморожених активів РФ, який досі не погоджений.

"Тобто все це дуже нестабільно. Наскільки цей бюджет взагалі може зійтися, - це філософське питання, оскільки незрозуміло, під який сценарій він має зайти, - каже Павло Кухта. - А тому, якщо цей бюджет якось і можна було б називати, то я б його назвав "тимчасовим бюджетом".

Крім того, це до певної міри вимушений бюджет.

"Ми не могли не прийняти цей бюджет, тому що це обов'язкова дія для отримання нової програми МВФ (Україна та фонд наприкінці листопада узгодили нову програму фінансування на понад $8 млрд)", - пояснив у розмові з виданням засновник інвестиційної групи "Універ", депутат Київради Тарас Козак.

За його словами, у бюджеті є деякі перекоси та неефективні витрати (наприклад роздача по 1000 грн у рамках програми "зимова підтримка"), але загалом він є досить збалансованим.

 

"Щодо недостатнього фінансування Сил оборони, зарплат військовослужбовців - поки що незрозуміло, де ці гроші брати, бо немає підтверджених доходів, – каже Тарас Козак. – Тому можна сказати, що це "вимучений бюджет".

 

Хочеш миру – готуйся до війни

Останнім часом помітно активізувалися мирні переговори у трикутнику Україна-США-Росія, і, незважаючи на те, що немає жодної впевненості в тому, що російський диктатор Владімір Путін має намір зупинити війну, деякі надії на це все ж таки зберігаються. І від того, чи стануть ці надії реальністю, залежить, зокрема, і доля бюджету-2026.

"Якщо, дай боже, в якийсь момент наступного року настає мир або, хоча б, перемир'я, від того, в якій точці це відбувається, залежатиме стан (виконання) цього бюджету", - каже Павло Кухта.

Однак треба розуміти й те, що якщо війна продовжиться, а джерела фінансування насамперед зовнішні, не з'являться, наслідки будуть дуже серйозними.

"Якщо не буде грошей (партнерів), для нас все закінчиться дуже швидко - це буде військова поразка, - попереджає експерт. - Хоча наші партнери фінансують все невоєнне, а на воєнні витрати спрямовуються всі українські гроші, по факту партнери фінансують можливість України воювати".

Тому сподіватимемося, що наші союзники все ж таки знайдуть якесь, хай навіть тимчасове, рішення щодо фінансування нашої країни.

Але навіть якщо бойові дії таки закінчаться наступного року, бюджет-2026 все одно залишиться бюджетом війни.

"Припустимо, війна закінчилася 1 березня. Чи означає це, що 2 березня всі (військовослужбовці) розбігуться по домівках? Звичайно, ні. Чи потрібна нам буде і далі військова допомога? Звичайно, так. Можливо, військовий бюджет буде меншим - якщо не буде активних бойових дій, будуть меншими витрати по зарплатах для тих, хто на першій лінії , - пояснює Тарас Козак. - А можливо він навіть стане більшим, тому що нам будуть потрібні і засоби ППО, і засоби враження на випадок, якщо Росія не дотримуватиметься своїх зобов'язань (у рамках потенційних мирних домовленостей). У будь-якому випадку, це будуть величезні витрати".