У Росії, яку часто називають бензоколонкою із ракетами, почалися перебої з автомобільним паливом. У деяких регіонах РФ пального на автозаправних станціях взагалі немає, в інших його відпускають з обмеженнями. Найгірші справи на окупованих Росією територіях України.
"Апостроф" розбирався, що відбувається на російському паливному ринку, чи чекає на країну-агресорку дефіцит пального і як все це позначиться на забезпеченні ворожої армії та ситуації на фронті.
У Росії знижується виробництво нафтопродуктів. Про це свідчать дані статистики. Поки що інформація є станом на квітень, протягом якого випуск відповідної продукції скоротився на 8,5%.
Причина того, що відбувається, добре відома — успішні українські атаки по нафтовій інфраструктурі РФ, зокрема по нафтопереробних заводах.
Ймовірно, у травні ситуація погіршилася, оскільки у Росії почалися перебої з паливом. Але більш точні дані ми отримаємо пізніше — або не отримаємо, якщо російська влада за доброю традицією вирішить засекретити відповідну інформацію. Все більш-менш зрозуміло й так, адже факти говорять самі за себе.
Нагадаємо, російський уряд з 1 червня запровадив заборону на експорт авіаційного керосину. При цьому ще з весни діє обмеження на вивіз із РФ бензину та дизельного палива.
Але обмежувальні заходи не дуже допомагають — нестача палива на автозаправках вже помітна, і приховувати її не виходить.
Найгірші справи в окупованому Криму, де на паливо ввели талони, а в окупованому Севастополі продаж пального населенню фактично припинено. Водночас із бензином перебої й на інших захоплених агресором територіях України, а також у самій Росії, зокрема на Уралі, у Сибіру, у Білгородській та Курській областях, а останнім часом – у Москві та Підмосков'ї.
Дефіциту немає
Наскільки серйозними є проблеми країни-агресорки з пальним і чи можна говорити про те, що в РФ настала паливна криза?
За словами директора спеціальних проєктів науково-технічного центру "Псіхєя" Геннадія Рябцева, нині у Росії тотального дефіциту пального немає.
"Обмеження на експорт бензину – традиційний російський головний біль, і вони влітку вводяться постійно", – сказав він у коментарі "Апострофу".
Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко також не вважає, що в РФ почалася паливна криза.
За його словами, за відсутності точних даних про шкоду, яку українські ракетно-дронові удари завдають російським НПЗ, можна лише робити оцінки, спираючись на наявні непрямі ознаки.
"Можна говорити про те, що приблизно на 15% нафтопереробка скоротилася. Це вже серйозно, особливо для бензину А-95, тому що Росія його виробляє мало - приблизно 45 млн тонн на рік при споживанні близько 40 млн тонн. Тому, якщо вибито 15% (нафтопереробки), виникає дефіцит", – сказав експерт у коментарі виданню.
Водночас, якщо не рахувати Крим та деякі інші окуповані території України, поки що ніякої катастрофи немає:
"Говорити про масштабну кризу по всій Росії поки що рано, для цього потрібно, щоб переробка нафти в центральній частині РФ скоротилася хоча б на 30%. Причому стабільно, тому що в окремі моменти падіння може бути й більшим, але потім відбувається відновлення".
Головне – логістика
По-справжньому складна ситуація зараз у Криму. І вона спричинена насамперед не зниженням рівня нафтопереробки, а логістичними причинами.
"Наші рознесли три залізничні пороми, і тепер єдина можливість завезти пальне до Криму більш-менш безпечно, - за допомогою автомобільних поромів", – каже Геннадій Рябцев.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
До того ж, за його словами, на півострові ЗСУ знищили або серйозно пошкодили основні бази зберігання нафтопродуктів.
Але й у власне російських регіонах перебої з паливом викликані зокрема логістичними проблемами:
"Прилітає по якомусь заводу, і на якийсь час він зупиняється. Потім виробництво перезапускається, на що йде кілька тижнів".
За словами експерта, мова йде про тимчасове зупинення переробки, а не припинення роботи підприємств.
Однак неправильно було б думати, що удари по російських НПЗ безглузді.
"Ці атаки дуже результативні і дуже ефективні, - каже Геннадій Рябцев. - Розмір збитків для нафтопереробки на порядок більший за вартість дронів і ракет, які ці збитки створили".
Крім того, завдяки цим атакам справді відбулося суттєве скорочення переробки нафти.
"Воно не критичне, але цілком реальне, і ми бачимо серйозне скорочення обсягів експорту, причому тоді, коли експорт дуже вигідний через високі ціни. Крім того, ці удари мають дуже хороший пропагандистський ефект. Тому їх необхідно продовжувати, не знижуючи тиску, тому що великі перерви між атаками дозволяють відновлювати виробництво", – резюмував експерт.
Стратегія тисячі порізів
На території нашої країни знаходиться угруповання російських військ загальною чисельністю близько 700 тис. осіб, і найближчим часом у них можуть бути складнощі.
"Як говорить наш Генштаб, в середньому Російська Федерація сьогодні витрачає за добу 20-22 тис. боєприпасів тільки для артилерії. І уявіть собі: від патрона і автомата до авіабомб - все це потрібно перевезти. А ще ці 700 тис. потрібно нагодувати, потрібно для них воду привезти. Також провести передислокацію військ. І все це - паливо", – розповідає у коментарі "Апострофу" військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов.
Він нагадав, що українська армія на лінії бойового зіткнення розширює "кіл-зону" і вже починає працювати на тактичній глибині 100–150 км.
"І тепер їм (росіянам) потрібно розосереджувати склади паливно-мастильних матеріалів, продовольства і боєприпасів. А для цього потрібні автомобілі, – каже Жданов. – Таким чином, задум полягає в нанесенні "тисячі порізів" - з одного боку, ми максимально ускладнюємо їм логістику, з іншого боку, потроху перекриваємо нафтовий кран".
Він нагадав, що зараз ведеться багато розмов про те, чи оголосить російський диктатор Владімір Путін мобілізацію.
"Але якщо нам вдасться розвалити логістику, то оголошення мобілізації буде вже непотрібним. Вони просто не зможуть її забезпечити", – пояснив експерт.
Він прогнозує серйозні проблеми для РФ до кінця червня – початку липня.
"І, якщо ми не зменшимо темпи, а ще й намагатимемося їх наростити, то до кінця літа ми можемо очікувати остаточний перехід до позиційної війни – як під час Першої світової", – резюмував Олег Жданов.
