Завершення зимового періоду та початок весни дають підстави для обережного оптимізму щодо стабілізації української енергосистеми. Завдяки збільшенню світлового дня та потеплінню очікується тимчасове зменшення дефіциту електроенергії, проте ризики відновлення жорстких графіків відключень залишаються високими, особливо у літній період через планові ремонти на АЕС та можливу спеку.
Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Експерт зазначив, що період із середини березня до середини червня буде найбільш сприятливим для енергозабезпечення країни. Збільшення сонячної генерації та зниження потреби в опаленні дозволять системі працювати стабільніше, проте вже влітку ситуація може знову загостритися.
"Я думаю, що десь із середини березня до середини червня буде достатньо сприятливий період стосовно енергозабезпечення. А вже в середині червня почнеться, можливо, спека, і крім того атомні блоки виходитимуть у ремонт. Ці два чинники можуть призвести до того, що й у літню спеку до середини серпня будуть певні складнощі з енергозабезпеченням", — пояснив Омельченко.
Він наголосив, що важливу роль у підтримці енергосистеми відіграють когенераційні установки, здатні одночасно виробляти тепло й електроенергію. Такі установки, отримані за допомогою міжнародних партнерів, уже допомогли пройти зиму. Надалі Україні потрібно створювати резерв критично важливого енергетичного обладнання, щоб у разі пошкоджень можна було швидко відновлювати інфраструктуру.
"Потрібно також приділяти увагу енергозбереженню, енергоефективності та термомодернізації будинків. Утеплений будинок споживає менше, ніж неутеплений", — пояснив експерт.
Він повідомив, що наразі перед державою стоїть стратегічний вибір: відновлювати великі теплоелектроцентралі чи розвивати розподілену генерацію. Відновлення великих ТЕЦ можливе, зокрема шляхом використання обладнання з європейських країн, але залишається проблема їхнього захисту від ракетних та дронових атак.
За його словами, якщо гарантувати безпеку таких об’єктів складно, більш перспективним рішенням може стати розвиток розподіленої генерації — мобільних котелень, когенераційних установок, невеликих електростанцій на газі, біомасі чи інших видах палива.
“Насамперед це великі ТЕЦ у Харкові, у Дніпрі і так далі. Одночасно потрібно займатися більш розподіленою генерацією. Цю дилему мають вирішити якомога швидше в уряді. Тоді потрібно дійсно розвивати розподілену генерацію”, — сказав він.
Важливим напрямом є також створення систем накопичення електроенергії, які дозволяють зберігати надлишок енергії вдень і використовувати його у вечірні години пікового навантаження.
"Апостроф" повідомляв, що у Німеччині планують активніше використовувати внутрішні джерела газу та розглядають можливість імпорту біогазу з України.
Підготовка Києва до наступного опалювального сезону опинилася під загрозою через критичний стан Дарницької ТЕЦ. Ситуація ускладнюється тим, що станція перебуває у приватній власності, що юридично обмежує можливість використання міського бюджету для її відновлення та залишає понад 300 тисяч киян заручниками управлінської невизначеності.
