Україна готується запустити пілотний проєкт автомобілів із дистанційним керуванням на дорогах загального користування. Це дозволить протестувати сучасні технології та адаптувати законодавство до нових реалій мобільності.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури, народний депутат від фракції "Слуга народу" Володимир Крейденко.
За його словами, наразі йдеться лише про пілотний проєкт, який дасть змогу протестувати роботу таких автомобілів на дорогах загального користування.
Депутат зазначив, що подібні технології вже використовують у низці європейських країн, зокрема в Хорватії та Естонії. Там досі триває адаптація законодавства та дорожньої інфраструктури до автономного транспорту — від світлофорів і дорожніх знаків до визначення відповідальності у разі аварій. Україна лише починає цей шлях, але прагне інтегрувати сучасні технології у транспортну систему.
"В кожній країні це фіксується і адаптується під ті умови, які є. Але, безумовно, такі пілотні проєкти показують, що Україна є країною технологічною, що дійсно ми можемо використовувати найсучасніші підходи до організації руху та ухвалювати проривні законодавчі ініціативи. Але перш ніж це започаткувати, треба хоча б запустити пілотний проєкт, узгоджений з Кабінетом Міністрів України, для того, щоб ми змогли випустити на дороги загального користування ці автівки з дистанційним водієм і спробувати, як вони будуть їздити, як реалізовуватимуть поставлені завдання вже на певній території, за певних умов, щоб потім можна було безпосередньо все це прописувати у відповідних законодавчих або підзаконних актах", — пояснив Крейденко.
Говорячи про практичну реалізацію пілоту на українських дорогах, нардеп наголосив, що для тестування обиратимуть найбільш сучасні та якісно облаштовані ділянки інфраструктури, де програмне забезпечення зможе безперешкодно розпізнавати дорожні об'єкти.
"Ну, по-перше, вибирається найсучасніше відремонтована частина дороги, там, де є або доріжки, або визначені смуги для громадського транспорту, бо ми розуміємо, що таксі завжди за нашим нинішнім законодавством має право використовувати ці смуги і їхати без заторів. Якщо ми говоримо про місто Київ, то береться найсучасніший відрізок, де є сучасні дорожні знаки, сучасна розв'язка, сучасні світлофори, і технологічно легко визначити за допомогою відповідних механізмів і програмного забезпечення всі ці знаки, побачити їх цьому автомобілю і водію, який дистанційно ним керує", — сказав він.
Водночас одним із головних викликів залишається законодавче врегулювання відповідальності у випадку ДТП. За словами Крейденка, в інших країнах уже виникали проблеми через затримку сигналу 4G чи 5G, що призводило до аварій. Тому в Україні ще належить визначити, хто нестиме відповідальність у таких випадках — дистанційний водій, розробник програмного забезпечення чи оператор зв’язку.
"Цей автомобіль має проходити всі технічні огляди і отримувати відповідне підтвердження, що він має подушки безпеки, ремені безпеки, відповідні швидкісні обмеження для міста, щоб цей автомобіль не міг перевищувати швидкість і наражати пасажира на небезпеку. Плюс, безумовно, це страхування автомобіля, страхування пасажира, на мою думку, обов'язково має бути присутнє для того, щоб у разі чого людина мала можливість відшкодувати збитки чи шкоду здоров'ю, і це не лягало на плечі людини, яка користується сучасними технологіями", — зазначив експерт.
Він додав, що в Україні наразі розглядають саме формат дистанційного керування, а не повністю автономні автомобілі без водія. За його словами, це залежить від вартості технологій, рівня оснащення машин та програмного забезпечення.
У перспективі такі технології можуть поширитися не лише на таксі, а й на сферу логістики. Йдеться про автономні вантажівки та інші транспортні засоби, які вже використовують у світі. Втім, через війну Україна наразі не має достатнього ресурсу для масштабної модернізації інфраструктури й переважно підтримує дороги у безпечному стані. На його думку, підготовка до впровадження таких технологій має тривати вже зараз, однак їхнє масове використання в Україні найімовірніше розпочнеться після завершення війни.
Депутат зазначив, що для дистанційного керування автомобілями, ймовірно, доведеться запровадити окреме навчання та спеціальні іспити. Адже керування транспортом на відстані потребує інших навичок і вміння реагувати на нестандартні ситуації без фізичної присутності в автомобілі.
"Безумовно, треба додатково буде складати іспит на дистанційне управління, бо коли ти кермуєш самостійно і приймаєш рішення, перебуваючи в автомобілі, це одне. А якщо ти керуєш дистанційно, то, безумовно, потрібне додаткове навчання щодо програмного забезпечення, управління, підходів і різних нестандартних ситуацій, з якими треба справлятися дистанційно, не перебуваючи безпосередньо всередині автомобіля", — підсумував Крейденко.
"Апостроф" повідомляв, що в Україні майже на третину зменшилася кількість дорожньо-транспортних пригод, які сталися через поганий стан дорожнього покриття. За весь 2025 рік правоохоронці зафіксували 332 такі аварії, тоді як роком раніше їх було більше.
