У грудні 2025 року Швеція оголосила про поетапне припинення допомоги розвитку Мозамбіку, Зімбабве, Ліберії, Танзанії та Болівії, щоб спрямувати звільнені кошти — щонайменше 10 млрд крон на підтримку України у 2026 році. Хоча Стокгольм обіцяє не скорочувати суто гуманітарну допомогу, закриття посольств у трьох із цих країн свідчить про зміну пріоритетів, пише The Guardian.
Німеччина планує скоротити свій гуманітарний бюджет на 2026 рік до €1,05 млрд, що становить менше половини минулорічного рівня. Під найбільшим ударом опиняться Всесвітня продовольча програма та альянс вакцин Gavi. Берлін відкрив новий курс на "прагматичну" допомогу, де пріоритетом є кризи, що мають безпосередній вплив на Європу, тоді як залученість в Латинській Америці та Азії поступово згортається.
Схожі процеси відбуваються і в інших країнах. Велика Британія та Франція також оголосили про скорочення фінансової допомоги та продовольчих програм на користь збільшення оборонних витрат. Норвегія, хоча й збільшила цивільну підтримку Україні, була звинувачена у скороченні африканських програм для компенсації цих витрат.
Експерти наголошують, що така "транзакційна" модель допомоги дестабілізує місцеві системи в найбідніших регіонах. Найбільше страждає Мозамбік, де через конфлікти та кліматичні кризи понад 300 тис. людей залишили домівки. Наразі країна отримала лише частину від необхідного фінансування, що змушує гуманітарні місії скорочувати раціони їжі. Фахівці попереджають: якщо тенденція збережеться, десятиліття прогресу в охороні здоров'я та освіті в Африці можуть бути зведені нанівець.
Ми писали, що з 1 січня 2026 року головування в Раді Європейського Союзу перейде до Кіпру. Президент Республіки Кіпр Нікос Христодулідіс офіційно підтвердив, що зміцнення європейської безпеки та підтримка України у відсічі російській агресії стануть ключовими напрямами роботи.
