Міністру економіки Олексію Соболеву не було відомо про схему "шлагбаум" в "Енергоатомі". Про це він заявив під час засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питань економічної безпеки, присвячене операції "Мідас" і можливим корупційним схемам в "Енергоатомі".
Він повідомив, що у червні 2024 року Кабмін затвердив п’ятьох членів Наглядової ради, серед яких троє — незалежні учасники. Після цього вони мали підписати цивільно-правовий договір, однак запропонований їм у липні проєкт документа не відповідав їхнім очікуванням: виникли питання щодо розміру винагороди, умов захисту та відсутності положень про страхування відповідальності.
"У листопаді КМУ затвердив узгоджені умови цивільно-правових договорів. Товариство Енергоатом направило членам договори на підписання в проєкті, який відрізнявся від того, що затвердив Кабінет Міністрів", — розповів Соболев.
Через це між Наглядовою радою, Мінекономіки та "Енергоатомом" почалися тривалі перемовини, що тривали з серпня по жовтень.
"Інформацію, яку товариство давало рекрутеру, на мою думку, не відповідала реальності. Тому коли умови ЦПД, які запропонував Кабмін, не відповідали очікуванням кандидатів, виникли проблеми. Відповідальність за довгі дискусії лежить здебільшого на товаристві", — зазначив Соболев.
Один із незалежних членів після цього втратив довіру до процесу й подав у відставку. У підсумку Наглядова рада залишилася у складі чотирьох осіб.
Він підкреслив, що затримка була нетипово довгою порівняно з іншими державними компаніями. Соболев додав, що Міністерство енергетики як профільне відомство дійсно бере участь у номінаційному комітеті й має голос під час відбору кандидатів, однак йому "не було відомо" про будь-які схеми чи перешкоджання.
На пряме питання про роль міністра енергетики Германа Галущенка у затягуванні процесу та створенні так званого "шлагбауму" (мораторію на виконавчі провадження) міністр відповів:
"Міністерство енергетики та міністр намагалися якнайшвидше їх підписати, з того, що я бачив", — сказав він.
Що передувало
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 10 листопада оголосило про старт масштабної антикорупційної операції, названої "Мідас", метою якої є викриття протиправної діяльності в українському енергетичному секторі.
Слідчі з’ясували, що ключовим механізмом діяльності злочинного угруповання було регулярне отримання хабарів від контрагентів "Енергоатому", розмір яких становив від 10% до 15% від загальної вартості укладених договорів. Ці кошти стягувалися з компаній для того, щоб уникнути затримок платежів за виконані роботи чи поставлену продукцію, або ж для збереження ними права бути постачальником державної компанії.
За даними правоохоронців, процес відмивання коштів відбувався через спеціально організований офіс у Києві, який, як стверджується, належав родинному колу колишнього народного обранця, а нині сенатора Російської Федерації, Андрія Деркача.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) під час судових засідань повідомив, що до схеми були залучені бізнесмени Тимур Міндіч та Олександр Цукерман. За інформацією САП, протягом 2025 року Міндіч використовував свій вплив на тодішнього міністра енергетики Германа Галущенка та міністра оборони Рустема Умєрова.
Комітет Верховної Ради України з питань правової політики ухвалив рішення винести на розгляд парламенту питання щодо відставки Міністра юстиції Германа Галущенка. Це сталося після того, як до Верховної Ради надійшло подання прем’єр-міністерки про звільнення міністра та його особиста заява про відставку.
У понеділок, 17 листопада, розпочала роботу тимчасова слідча комісія Верховної Ради щодо діяльності "Енергоатому". Проте з урядовців на засідання з’явився лише міністр економіки Олексій Соболєв.
