Ігор Волобуєв — єдиний публічний представник антипутінського підпільного руху "Чорна іскра". Свого часу він був багаторічним керівником пресслужби "Газпрому" та віце-президентом російського "Газпромбанку", а нині є молодшим сержантом Збройних сил України.
В інтерв’ю "Апострофу" він розповів, які цілі переслідує рух "Чорна іскра", які диверсійні операції вже здійснила, чому він вирішив стати їхнім публічним представником та чому вірить у те, що режим Путіна вдасться повалити.
– Цікаво, що б ви сказали Путіну, якби у вас була така нагода?
– Мені здається, з ним нема про що розмовляти вже давно. Час пройшов, коли його закликали піти. У Росії були такі гасла: “Путин, уходи”. Нема цього більше.
Люди, яких я представляю зараз, знаходяться в Росії, але вони розуміють, що єдиний шлях для того, щоб Путіна не було і таких, як Путін, більше в Росії не було, це силовий спротив.
– Дивно, що на Росії не виникло масового руху, щоб зупинити війну. Як ви вважаєте, чому? Це ж якесь безумство. Майже 1,4 млн вже втрачених Росією вбитими або тяжко пораненими. Країна не прокидається.
– Путін багато зробив за 26 років, щоб роз'єднати людей. Я дуже багато думав, коли став з "Чорною іскрою" спілкуватися, чи я б зміг, як вони. Мені здається, що їхній шлях набагато ризикованіший і складніший…
– Це чий, уточніть?
– "Чорної іскри". Хлопців, там не тільки хлопці є, які залишаються в Росії і намагаються боротися з режимом Путіна.
Мені було легше, бо я спалив за собою всі мости, а вони залишаються там.
– Ви прожили в Росії скільки років?
– 32 роки. Вони залишаються там і там дуже складно. Немає відчуття, що ти з кимось. Там навпаки є відчуття, що ти один. Що б ти не зробив, ти будеш один.
А репресії зростають. Зараз російська судова практика така, що вироки за терміни за ненасильницький політичний спротив вже перевищують терміни за вбивство. Люди залякані. Вони думають, що вони одні. Їм немає на кого спиратися.
З появою "Чорної іскри" у людей є надія. Це люди, я їх знаю особисто, які не просто проти Путіна, вони пройшли еволюційний шлях для того, щоб боротися з ним.
Але ви собі поставте питання, якби ви відчували, що ви один, ви б пішли? Ви проти, ви готові, але на кого вам спиратися? Людині дуже важко йти в бій одному. Я вам чесно скажу, я про себе вам скажу. Я б не пішов в атаку один.
– Звідки взявся антипутінський рух "Чорна іскра"?
– Це росіяни, які залишилися в Росії, яких об'єднала ідея докореневої перебудови Росії. Які в них цілі? Вони хочуть повалити режим Путіна силовим спротивом всередині Росії, зупинити війну з Україною. У них є така ціль, яку вони називають крахом імперії.
Вони хочуть перетворити Росію на вільну, демократичну, неагресивну країну або країни, де головною цінністю буде життя, права та свободи людини. Та інтеграція потім Росії або того, що від неї залишиться, у світове цивілізоване суспільство.
– Це, в принципі, можливо? Вже були спроби зробити Росію демократичною країною.
– Вони розуміють, що, звісно, один цей рух не здатен повалити режим Путіна. Вони реально розуміють це. Але вони відкрили третій фронт боротьби з Путіним. Перший фронт — це на лінії бойового зіткнення, де йде війна в Україні. Другий фронт — це економічний та політичний тиск на Росію. Ми всі багато знаємо про це. Це кожен день на слуху.
Але ми майже нічого не знаємо про те, що відбувається всередині Росії, чи є там такі сили, які готові силою протидіяти Путіну. Я вам більше скажу. Ми не віримо в це. Я бачу, навіть ви, коли ставите питання, дуже сумніваєтеся, чи це реально.
– Я не буду приховувати, коли я чую про партизанський рух в Росії, я думаю, що це дещо перебільшена категорія. Нам би, мабуть, хотілося, щоб так було. Але ми розуміємо, наскільки режим КГБ-ФСБ контролює внутрішні процеси в Росії. Чи зараз вже пішли тріщини?
– Зараз в Росії відбуваються, я б сказав, тектонічні зсуви. Про що я? Під Путіним зараз є величезні злами, на яких він стоїть, і вони хитаються.
Перше, це війна з Україною. Друге — це війна з економікою Росії, яку він веде. Це війна з власним народом. Це війна з усім цивілізованим світом. Ці плити рухаються. Він сам запустив ці рухи. Вони не дадуть йому встояти. Війна з Україною — це його могила.
– Це Путіну вдалося так зазомбувати російське населення, коли людям вклали в голову, що треба йти в Україну вбивати людей, перед тим же ще Грузія була, чи це Росія обрала собі такого ватажка, який відповідає баченням більшості громадян Росії? Це імперська традиція — розширення територій за рахунок інших країн і народів. Як ви на це питання відповідаєте?
– Я вам скажу таку річ, яка мене дуже погано характеризує. Я до 2014 року, поки Майдан не почався, вважав, що живу в нормальній країні.
Я свого часу, коли в 12-му році Путін повертався після Медведєва, навіть голосував за нього. Не тому, що мене примусив хтось, чи тому, що я в Газпромі працював. Я щиро вважав, що Путін — це нормально.
Ми всі пам'ятаємо, що було навесні 2014 року. Більшість Росії стрибала від щастя, що “Крим наш”, як вони кажуть досі. Росія хвора імперськістю, мілітаристським чадом, ідеєю зверхності, мракобіссям, тотальною брехнею.
Що з цим робити? Люди, яких я представляю, сказали мені, у них це є в маніфесті, що імперськість — це найбільше прокляття Росії. Імперія повинна впасти в розумі росіян. Як це зробити? Звісно, це дуже складно. Гасло "Чорної іскри": “Слово как искра, действия как пламя”. Вони хочуть не тільки боротися силою, а й пояснювати людям, чому вони повинні за ними йти.
Було дуже складно для мене подумати певний час тому навіть про те, що я буду представляти реальний рух спротиву на Росії. Я, мабуть, сказав би: "Та ні, хлопці, це неможливо".
Чому я їм повірив? Усе на довірі. Якщо нема довіри, ми б зараз з вами не спілкувалися про це. І люди до них не підуть, якщо не буде довіри. По-перше, виявилося, що серед цих людей є ті, кого я знав, коли жив на Росії. Це певна історія наших стосунків. Я знаю цих людей давно, і знаю, що вони раніше думали про Путіна і взагалі про Росію.
Серед них є люди, прізвища яких в Україні чули. Це не олігархи, це не рівень Мордашова, Дерипаски і решти. Але це досить забезпечені люди. Я особисто зустрічався з тими, хто створив Чорну іскру за кордоном. Верифікацію себе вони в мене пройшли. Я не можу це повністю розкривати, але я би не вийшов сюди і не спілкувався взагалі ні з ким, якби в мене були сумніви про те, що цей рух реально існує.
Подивіться на масштаби. Кожен, хто вперше почує, запитає, а що вони взагалі за цей час зробили? Наприклад, тільки з початку року вони знищили та пошкодили декілька десятків локомотивів, магістральних та маневрових, десь на суму приблизно 50 млн доларів.
Після того, як вони вийшли в публічну площину, до них доєдналася людина, яка виявилася фахівцем у кібербезпеці. А кібербезпека — це вже кібернебезпека.
Йому вдалося зруйнувати IT-систему дуже великої компанії на Росії. Вона називається Торговельний дім “Транс-оил”. Вони займаються постачанням нафтопродуктів, паливно-мастильних матеріалів та вугілля. Вони просто стерли терабайти інформації в їхніх архівах, де були і звітність, і контракти, і всі зобов'язання, які у них були. Вони паралізували фактично торговельні операції і відвантаження продукції на певний час.
У середині травня вони потопили малий артилерійський корабель класу “Буян”, який супроводжував тіньовий нафтовий флот в Каспійському морі. Саме через Каспій зараз іде на Іран величезний потік нафти, де вона змішується з казахською нафтою, з іранською нафтою. Легалізувавшись, вона проходить і через Перську протоку, і суходолом далі на світові нафтові ринки. За їхніми даними, там навіть екіпаж не вижив.
Ви можете зайти на їхній Telegram-канал. У них є сайт. Вони працюють тільки на території Росії. Вони всі знаходяться на території Росії. Тобто немає людей, які за кордоном знаходяться.
– До речі, "Чорна іскра" — це як символ, щоб іти до кінця?
– Для мене була дуже дивною ця назва. Я теж питав, кажу: "Що ви хотіли цим сказати?" Я одразу не зрозумів, бо фізично чорної іскри немає. Вони кажуть: "От і добре".
Вони переслідували дві цілі. По-перше, вони хотіли унікальну назву. Усі ми думаємо, що не існує ніякого підпільного руху в Росії. Вони закладали в цю назву те, чого нібито не існує. Не було ніде фізичної чорної іскри, вона тепер є.
По-друге, чому чорна? Тому що одна з головних задач, яку вони перед собою ставлять, це ураження саме нафтової галузі Росії, як кровоносної системи Путіна.
– О, ви розшифрували. Тому що іскра з точки зору революції на Росії — це ж традиційна справа. "Из искры возгорится пламя".
– До речі, ви знаєте, що "Из искры возгорится пламя" — це не Ленін. Це Олександр Одаєвський, декабрист. Він написав цілий вірш у відповідь Пушкіну на "Во глубине сибирских руд". Це 1827 рік. Потім Ленін взяв цю фразу.
– Які перспективи перетворення антипутінського руху "Чорна іскра" на справжній партизанський антипутінський рух? Мова йде про силове знесення російської влади.
– Вони вже є. Можна їх називати як завгодно — партизани, підпільний рух. Це для пересічної людини, мабуть, не має якоїсь великої різниці.
Я вийшов тому, що вони реально існують. Перше, якби у мене були якісь сумніви в тому, що вони реально масштабні справи роблять і існують, я б не поставив на це своє ім'я. Ви ж зрозумієте, що зі мною буде, якщо це виявиться пшиком, або якщо це операція «Трест»? У 1920-х роках ВЧК створила таку організацію, яка нібито була проти радянської влади, а виявилося, що вони просто зібрали всіх, хто був всередині радянської Росії, і потім фактично їх захопили. Я є гарантом того, що це ніяка не операція «Трест». Вони реально роблять масштабні справи, про які я вам сказав.
Ще є одна важлива річ. Я знаходжусь в Україні, як і всі ми, десь хочу, щоб цього сусіда, мабуть, навіть не було. Якби в їхніх наративах було щось таке, як "наши мальчики", імперіалізм оцей, який досі є і у Навальної, і у Кара-Мурзи… Уся російська опозиція або замовчує це, або якось обходять питання, що буде з Росією як імперією.
Так от, ці люди, я вважаю, дуже прогресивних поглядів. Вони вважають, що в народів та регіонів Росії є право на самовизначення. Вони будуть мати можливість при поваленні режиму Путіна скористатися цим. Умовно кажучи, може з'явитися вільна Інгрія в межах Ленінградської області. Якби цього всього не було, я б не став з ними навіть спілкуватися.
Ще є одна річ, про яку я хочу на українську аудиторію сказати. Що саме вони кажуть про Україну. Припинення війни. Покаяння перед українським народом. Один з них мені сказав таку річ, яка мене дуже зачепила: “Мы должны заплатить моральные репарации украинцам”. Звільнення всіх окупованих територій, полонених та заручників.
– Включно з Кримом.
– Звісно. Далі покарання тих, хто винен у розв'язуванні та веденні війни. Виплата фінансових репарацій.
Цей рух дає шанс людям доєднатися через мене. Я чотири роки в Україні вже майже воюю, я був і поранений. Усі можуть подивитися мою історію. До мене регулярно звертаються росіяни, які хочуть воювати з Росією тут.
У них зараз з'явився ще один варіант — залишитися в Росії і теж воювати фактично зі зброєю в руках проти Путіна. І не їхати нікуди. Якщо вони мені довіряють, я виступаю гарантом того, що їх не здадуть, вони не потраплять на Луб'янку і вони візьмуть участь. У людей багатьох болить оце, я з цим сам вісім років прожив, це у тебе дірка, коли ти розумієш, що ти не на своєму місці.
Ще є люди, які виснуть на них. У мене таке було, коли тобі постійно кажуть, коли бачать, що ти вже зриваєшся від усіх обмежень: "Не делай этого. Ты нас подставишь. А что будет с нами?" Вони гальмують. Таким людям треба обов'язково доєднуватися до таких, як я, до людей з "Чорної іскри". Вам набагато легше буде жити. Ці люди не будуть виснути на вас і тягнути вас до низу. Це дуже важлива річ. Тепер така можливість є.
– Чому саме зараз виник цей рух, на вашу думку, зважаючи на те, що війна йде з 2014 року? За моїми спостереженнями, у багатьох росіян почалося щось схоже на прозріння після того, коли це торкнулося їх особисто. Якось зменшилась зона комфорту. Безпілотники почали прилітати. Дуже багато негативу викликала спроба прикрутити інтернет. Ви спостерігаєте те ж саме явище зараз?
– Повертаємося до того, що з чого ми почали. Тектонічні зсуви зараз дуже наявні, і їх майже не можна вже приховувати. І з економікою, і Путін зав'яз у війні з Україною. Це ж все бачать. Вони бачать, що все одно діють санкції. Вони бачать, як їх притискають. З одного боку, репресії постійно зростають, а з іншого боку, інтернет — це просто можливість користуватися цивілізацією. Він у них це забирає.
Ці процеси якраз і дають надію підпільному руху "Чорна іскра", що серед незадоволених людей є ті, хто готові перейти до них. Я теж пройшов певний шлях, не одразу я дійшов до того, що треба все кинути, приїхати сюди. Я пройшов цей шлях за вісім років.
Оці зсуви зараз настільки вже працюють… У кожному суспільстві є рушійна сила. Це пасіонарій. У будь-якому суспільстві їх не більше 5%. Що таке 5% на Росії? Від 18 до 60 років — це 80 млн людей. 5% — це приблизно 4 млн людей. Насправді це потужніша сила.
– Ви вже вирахували цільову аудиторію.
– Це не я вирахував. Це вони вирахували. Вони спираються на ці настрої, незадоволення. Ці люди можуть доєднатися, і це реально потужна сила — це велика кількість. Я не скажу, що всі 4 млн, але навіть якщо мільйон доєднається, з цим вже треба рахуватися.
– Але ж ви розумієте, що серед незадоволених Путіним і путінським режимом, є і екстремали, які вважають, що Росія всіх мала закидати атомними бомбами, весь світ підкорити? У такому разі вони точно не поділяють ідею покаятися перед Україною, повернути Крим і всі окуповані території.
– Ми ж не про них. Ми про тих, на кого треба спиратися. Про цей третій фронт. Ці люди є, вони існують, вони роблять великі речі. Вони допомагають в цьому сенсі Силам оборони України і взагалі світовому суспільству побороти Путіна.
Я бачу для себе одну з найголовніших задач — достукатися до ідейних людей. Люди, які створили цю організацію, — це здебільшого середній клас. Вони, в принципі, забезпечені. Зараз середній клас в Росії непогано живе.
Ці люди не підуть за гроші. Вони підуть тільки якщо їм можна гарантувати те, що це рух справжній і там не буде підстави. Якщо людина переконається в цьому, послухає нашу з вами розмову, повірить мені, тоді вона може написати в Чорну іскру, у них є єдиний канал зв'язку, це електронна пошта [email protected].
Я не про гроші сам. Я, як приклад для людей, що в цьому житті гроші дуже важливі, але це не найголовніше. Якщо людина мислить стратегічно, якщо вона хоче жити і сама, і щоб її діти жили в нормальній країні, зараз є умови, щоб щось зробити, не просто десь сидіти. Я теж вісім років з кимось розмовляв, але що я зробив? Я тоді нічого не зробив. Я намагався когось переконати, але це все було, як то кажуть, бла-бла-бла, не більше.
Російська опозиція в екзилі що робить? Як вона може вплинути на процеси всередині Росії? Ніяк. Дуже важливі наративи від них ми чуємо. Але реально, що ти можеш зробити?
– Те, що на Росії оформлюється партизанський рух під назвою "Чорна іскра", може бути свідченням того, що громадяни Росії, в тому числі, і посадовці, а ви сказали, що серед них є люди, яких ми знаємо, вже зараз відчувають майбутній колапс Росії?
– Треба наголосити важливу річ, у цих людей немає контрольного пакету в "Чорній іскрі". Це ще питання, хто кого використовує там. Але вони є.
– Як на мене, це теж конструктивний процес.
– Це вигідно нам.
– Треба використовувати все, що нам вигідно. Тут треба бути максимально прагматичними. Але мені цікаво, чи справді вони вже відчули крах імперії.
– Коли я говорив про цих 5% відсотків, решта людей як себе поводить? Вони спостерігають. Вони йдуть за ким? За сильним. Ми всі такі десь. От пасіонарії — це революційний рух. Я не про революцію на барикадах навіть. Пасіонарні люди змінюють історію, вони змінюють сучасність.
– Але теорію пасіонарності використовують і апологети путінського режиму.
– Звісно, але Путін для них довгий час був силою. Вони, спостерігаючи, сидять десь під лавкою, бояться і розуміють, що якщо ти носа висунеш, тобі його відіб'ють, як мінімум, палками. Зараз Путін вже не такий сильний, як раніше. Вони всі бачать, що відбувається в Україні. Де його тут сила? Слабкість. Він не може нічого зробити з Україною.
Він руйнує власну економіку. Чим більше часу, тим все більше і більше. Зараз дефіцит російського бюджету складає 80 млрд доларів. Це величезна сума. Далі, у них ставка рефінансування, це ставка Центрального банку, зараз 14,5%. Це означає, що бізнеси, які не сировинні, не можуть взяти на розвиток і модернізацію свого бізнесу кредити, вони просто не зможуть платити такі відсотки. Це гальмує економіку.
У них прогноз інфляції офіційно на 2026 рік зріс з 4% до 5,2%. 1,2% — це нібито небагато, але хто розуміється в економіці та фінансах, розуміє, що це погана тенденція.
– Я бачив, коли Путін цікавився у посадовців щодо рівня інфляції, це комедійно виглядало. Треба було бачити обличчя цих посадовців, які йому доповідали, що все під контролем.
– Так, а реальна інфляція мінімум в три рази більша. Зараз що відбувається? Ви бачите, що зараз відбувається на Росії з пальним. Воно зникає. Воно не просто в ціні зростає, його просто немає.
Зараз в Криму колапс. У Донецьку тепер не тільки води нема, там машину нема чим заправити. Це не тільки там. Чому це відбувається? Тому, що ми б'ємо по нафтопереробці. У них його просто тепер не вистачає всім. Вони все на армію кидають, а пересічній людині немає чим машину заправити.
Яка тенденція зараз по ударам? Вони нарощуються. Україна хвилями б'є. Ви ж бачите, що з Туапсе було? Чотири хвилі. Вони щось намагалися загасити, воно знов прилітає. Тенденція зрозуміла.
Буде збільшуватися географія. Не тільки до Урала буде долітати, а й далі. А там що у нас? Там найпотужніший нафтовий завод Росії, Омський НПЗ. Таких на Росії заводів, мені здається, навіть більше немає. Там величезний Ангарський НПЗ. Він ще далі знаходиться, але час прийде.
До Омського НПЗ від кордону українського 2900 км. Це питання часу, коли по ньому прилетить. Це єдині найпотужніші заводи, по яким ще не прилітало. Тобто буде все гірше і гірше. Це розкручує зараз маховик інфляції. Немає пального більше в Росії. Величезні реальні проблеми.
– Ви в "Газпромі" коли припинили працювати?
– У центральному апараті "Газпрому" я працював з 99-го року по вересень 2015. Це 16,5 років. Чому мене пішли з "Газпрому"? Тому що дізналися, що я не лояльний. Це прямо до Міллера дійшло.
– А як це з'ясували?
– Мене хтось здав. Я реально не приховував. У мене були навіть мої підлеглі, з якими я вголос сварився.
– Через війну в Україні?
– Через війну в Україні і взагалі через те, що відбувається. Я, знаходячись в центральному офісі, лаявся так, що в мене прибиральниця навіть на поверху чула, як ми з ними сперечалися. Хтось просто здав. Це дійшло до Міллера. Він зателефонував Акімову, голові правління "Газпромбанку", і сказав, що є такий Волобуєв. Я вам його раджу взяти на роботу.
Звісно, мене туди забрали. Мені зберегли всі мої фінансові можливості, але це була неполітична вже посада. Я нічого не вирішував порівняно з "Газпромом". Там я пропрацював ще 6,5 років.
– Тобто ви дуже добре знаєте російську нафтогазову інфраструктуру?
– У мене ще є освіта. Я гірничий інженер. Я закінчив академію нафти та газу.
– "Чорна іскра" уповноважила вас на те, щоб розповідати, в тому числі і такі деталі? І навіщо?
– Це вони вийшли на мене. Я погодився на цю співпрацю. Я навіть про них не чув ніколи до того, як вони на мене вийшли.
Які у них були мотиви? Вони, по-перше, побачили, що є така людина, яка зсередини Росії, я ж прожив в Росії досить багато, я був громадянином 32 роки. Я вже став громадянином України. У мене ніколи не було українського паспорта. В радянський час був тільки радянський паспорт. Вони побачили, що ця людина постійно закликає росіян знайти свій шлях боротьби з Путіним. Я не казав: "Роби як я", зроби хоч що-небудь, а не просто розмовляй.
У нас певні є перетини. Вони середній клас, я був середнім класом на Росії. Вони ніколи не були радикалізовані. Там були люди, які з білими стрічками виходили за чесні вибори в 11-му, 12-му роках. Я теж не був пов'язаний з радикальним рухом на Росії. Вони пройшли цей шлях і радикалізувалися. Я теж радикалізувався.
Це дуже радикальне рішення було — закинути все там і приїхати сюди воювати.
– Я думаю, що ваш статус був вищим, ніж середній клас Росії. Якщо ви були в керівництві Газпромбанку, до прикладу.
– Ні, це насправді міф. Чому вони вийшли? Вони зрозуміли, що масштаб їхньої роботи вже потребує більш широкої і прямої комунікації з суспільством. Для того, щоб виконати це завдання, наприклад, мати скрізь своїх людей на кожній території, на кожному суб'єкті Російської Федерації, вони вирішили, що для цього їм треба вийти саме в публічну площину.
Вони могли б, наприклад, спробувати самі це зробити, але вийшла б якась людина з закритим обличчям, зміненим голосом. Змінилася б довіра до цього руху? Ні, воно б працювало так само.
У мене є певна історія і репутація. Тому вони до мене звернулися. Я ще раз кажу, декілька місяців ми з ними спілкувалися, поки я зрозумів, що я можу від їх імені взагалі виступити. Вони пройшли цю верифікацію. Я тепер знаю, що це все надійно і серйозно, тому я вийшов з цим від них.
– З мого досвіду росіяни дивляться наші соцмережі. Я розумію, що там є ФСБшники, а є, очевидно, і звичайні громадяни. Багато всього мені пишуть, наприклад, на YouTube. Що б ви сказали й порадили росіянам, які не хочуть іти на дно разом із Путіним, щоб вони визначилися і долучилися до руху "Чорна іскра", розуміючи всі ризики?
– Подивіться мою історію, подивіться на мене. Ви побачите людину, яка багато років жила дуже добре в Росії. Я приїхав до Москви ніким. У мене не було жодних зв'язків, можливостей. Я підкорив Москву свого часу.
Я все це покинув. Не шкодую. Я перебуваю в Україні, воюю з Путіним. Я розумію, як вам складно. Мені б самому було складно перебувати одному в Росії, і, напевно, я б теж, якщо почув від когось про Чорну іскру, ще якийсь рух, напевно, не ризикнув до них приєднатися.
Але зараз у вас є така можливість, якщо ви довіряєте мені, ви не одні в Росії, ви маєте з ким і за ким піти в бій. Якщо у вас тут болить, зробіть хоч щось. Настав час не мовчати, не на кухні говорити про те, як важко живеться вам із цим внутрішнім конфліктом. Настав час діяти.
– Мова йде про силовий шлях знесення путінського режиму. Для цього ж потрібна буде повстанцям зброя, як ви вважаєте?
– Певний час тому вони підірвали два магістральні газопроводи біля Санкт-Петербурга. Це Бєлоусова-Ленінград і Конная Лахта. Чому саме їх? Бо там постачався газ для гігантів ВПК Росії: Алмаз-Антей, Северная верфь, Адмиралтейские верфи.
– Алмаз-Антей, до речі, це компанія, яка ракети виробляє, в тому числі.
– Там номенклатура від кораблів надводних до пускових установок стратегічного значення. Вони фізично підірвали. Якщо людина полізе пробивати магістральний газопровід, вона там, скоріш за все, загине.
Де вони взяли вибухівку? В одній з частин Ленінградського воєнного округу людина за невеликі гроші їм продала. Він сказав: "Ї*аште, хлопці".
Корупція на Росії дуже допомагає. Зі зброєю трохи складніше, але це теж можливо. У всіх силових структурах нема проблем з тим. Знаєте, чим вони дуже класно торгують? Планами військових об'єктів і режимами їх охорони.
– Як ви думаєте, коли настане кінець путінського режиму? Які умови мають скластися?
– Дуже важливо, що люди спостерігають, розуміють, що Акела промахується постійно. Вони ж бачать, що він не тільки в Україні зав'яз. Люди замислюються, з ким вони. Навіть ті, хто просто спостерігає. Люди всередині розуміють, що прийшов час. У кожної людини цей запобіжник у різний момент спрацьовує. Мені вісім років знадобилося, щоб я приїхав додому, повернувся в Україну і став воювати. Вісім років я там сидів, щось терпів.
Путін сам демонструє свою слабкість. Люди це бачать. Сили в ньому вже не бачать. Результати війни в Україні дуже важливі. Зараз є статистика, що території, які вони захоплюють, вже менше за території, які Україна відвойовує.
Багато ми чули про те, що холодильник повинен перемогти телевізор. Чи перемагає він зараз? Ні. Але процеси ці йдуть. Санкції не працюють отак. Це на довгий період. Він в цьому вариться вже з 14-го року. Вони працюють. Ми ж розмовляли з вами, яка зараз ситуація з економікою. Вона ще не критична, але вона хитається.
Три фронти повинні працювати. ЛБЗ в Україні, тиск суспільства світового політичний і економічний. Так, ми незадоволені, ми кажемо його недостатньо. Але ми одні не зможемо протистояти Путіну. Одного фронту недостатньо.
Всередині ще є один фронт, який зараз відкрила "Чорна іскра". Він один зможе щось зробити? Ні, не зможе. А разом вони створюють умови для того, щоб часу, скільки відведено Путіну, ставало все менше.
– Україна — це головний фронт. Росія втратила Південний Кавказ. У контексті того, що люди на Росії, які живуть в різних республіках, мають зрозуміти, що вони господарі на своїй землі. За яких умов це перекинеться на Північний Кавказ? Що ви думаєте про поширення руху "Чорна іскра" "от Москвы и до самых окраин"?
– Ми ж починали з того, що учасники "Чорної іскри" вважають, що шлях до свободи Росії — це право народів і регіонів на самовизначення. Вони прямо кажуть, що національні рухи за незалежність від Москви — це наші брати. Вони саме на них спираються і бачать силу, яка буде допомагати руйнувати путінський режим.
От про дагестанців, наприклад. У нас в Україні живе Ахмад Ахмедов. Я з ним знайомий. Він очолює ВСеукраїнський конгрес народів Дагестану. Він нещодавно напряму звернувся до Зеленського і сказав: "Признайте, пожалуйста, Дагестан оккупированной територией". В Башкортостані, в Татарстані є навіть уряди в екзилі. Ці люди об'єднані. Якщо ми про радикалізм, вони там теж присутні.
Я був двічі в Чечні. Я знаю, що там відбувається. Я не буду називати селище, де я був, просто в сім'ї чеченській. Я знаю, що вони насправді кажуть про Рамзана. А там тейпи (традиційна кровно-споріднена одиниця організації чеченського суспільства, — ред.), не забувайте. Тейп Кадирових — це мішень для інших тейпів. Це величезна потужна сила — національні визвольні рухи.
Я бачу в цьому надію. Якщо такі люди прийдуть до влади, Росія буде сусідом, який покається. Які зроблять все для того, щоб сусід з Україною більше не зрадив.
