Київський бізнес за роки повномасштабної війни продемонстрував здатність адаптуватися до постійних викликів, однак говорити про повноцінне зростання поки передчасно. Головними проблемами залишаються обстріли, падіння попиту, кадрові втрати через мобілізацію та нестабільна державна політика.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів доктор економічних наук, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.
За його словами, говорити про зростання бізнесу наразі складно, однак підприємці продемонстрували високу здатність до адаптації попри значну кількість викликів.
Серед головних проблем він називає війну, яка призвела до падіння попиту, регулярні обстріли, що створюють небезпеку та стрес для працівників, а також дії держави, яка в умовах кризи іноді підвищує податки або створює додатковий тиск на бізнес. Окремим фактором є мобілізація, яка, хоч і є необхідною, водночас зменшує кадровий ресурс підприємств.
"Бізнес показав чудові можливості для адаптації, причому викликів дуже багато. Перший виклик, очевидно, — це війна. Так, це скорочення попиту. Другий виклик — це обстріли. Обстріли, екстремальні ситуації виникають досить часто. Працівники перебувають у стресі, хронічна втома у багатьох працівників. І третє — це треба адаптуватися до дій влади, яка теж діє в екстремальних умовах і час від часу, ну, її пробиває там на збільшення податків", — пояснив Савченко.
Він підкреслив, що стабільність економіки наразі тримається на фінансових вливаннях західних партнерів, які фактично підживлюють внутрішній ринок через заробітні плати бюджетного сектору.
"Було б зовсім важко, якби не допомога наших міжнародних партнерів. Але ця допомога проявляється не в інвестиціях, інвестицій практично нема, а лише у фінансуванні бюджетного дефіциту. Але це дозволяє підтримувати заробітну плату і навіть збільшити її у державному секторі економіки", — зауважив ректор.
За його словами, це дозволяє виплачувати зарплати у державному секторі, і ці кошти частково повертаються в економіку через споживання товарів і послуг. Водночас експерт звертає увагу на дисбаланс: у приватному секторі доходи значно нижчі, ніж у державному, де іноді фіксуються дуже високі зарплати навіть у збиткових структурах.
Після різкого падіння економіки у перший рік повномасштабної війни (приблизно на 30–35%) ситуація частково стабілізувалася. Нині бізнес переважно утримується на плаву: нові підприємства відкриваються, хоча й повільно, а загальне зростання становить лише кілька відсотків, що не компенсує попередніх втрат. Фактично сформувався певний "статус-кво". Бізнес закривається і відкривається знову, демонструючи незначне зростання у 2–4%. Проте серйозною перепоною залишається фіскальний тиск.
"Дуже великий бізнес страждає дуже сильно від великих процентних ставок, тобто від оподаткування землі і нерухомості. В умовах війни, коли підприємство навіть розбомбили, наприклад, а воно вимушено платити за нерухомість, за землю. Є у нього там бізнес, нема — нікого не цікавить. Плати — або заберемо. І це, звичайно, обурює бізнес, особливо не лише в Києві, але в усіх, по суті, містах, більш-менш великих. Тобто йому не допомагають, а добивають", — наголосив експерт.
На динаміку бізнесу також впливають рішення влади: іноді вони мають позитивний ефект (як-от кешбек-програми чи підтримка споживання), але водночас існують ризики нових податків і перевірок, що створює нестабільність.
"Треба звикати жити, принаймні ще рік в умовах, коли країнами, більшості країн правлять не прагматичні, цинічні, західні, східні менеджери, бюрократи, а досить неадекватні люди, неосвідчені люди, як таких емоцій стоять на першому місці, да, а логіка, рація, знання на другому. Але епоха ця закінчиться рано чи пізно, тому що, як правило, такі люди приходять до влади, вони проїдають і пропивають все, що було збудовано їх попередниками. А потім буде попит на тверезих політиків, на раціоналістів, прагматистів, освічених людей", — зазначив Савченко.
"Апостроф" повідомляв, що нинішні коливання цін на паливо не пов’язані зі спекуляцією — підвищення вартості пального зумовлене ростом цін на кордоні та закупівлею за високими березневими цінами. На ринку відбувається тривалий процес формування цін, пов’язаний із контрактами, логістикою та постачанням, тому падіння вартості нафти не відразу відображається на АЗС.
