Ситуація з підготовкою Києва до опалювального сезону ускладнюється обмеженими термінами, масштабом робіт і невизначеністю щодо фінансування критичної енергетичної інфраструктури. Особливо чутливим питанням залишається відновлення теплопостачання в окремих районах столиці, зокрема в зоні роботи пошкоджених ТЕЦ, де реалізація швидких технічних рішень виглядає малоймовірною.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат, перший заступник голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.
Кучеренко наголосив, що підготовка до зими є складним і дорогим процесом, який потребує мільярдних витрат і часто здійснюється за рахунок кредитних коштів, які згодом доведеться повертати. За його словами, суспільство і навіть частина відповідальних структур недостатньо усвідомлюють довгострокові фінансові наслідки таких рішень.
Він також повідомив, що в парламентському комітеті з питань енергетики та ЖКП вже тривалий час пропонує створити моніторингову групу, яка контролювала б виконання планів підготовки до опалювального сезону в різних містах — Києві, Харкові, Дніпрі, Львові та інших. Однак, за його словами, ця ініціатива не знаходить достатньої підтримки.
"Я вже два місяці пропоную зробити на базі комітету нашого з енергетики та ЖКП моніторингову групу за контролем виконання оцих планів стійкості. Для того, щоби депутатський корпус хоч якось був залучений до цього процесу і міг би навіть у закритому, навіть у таємному режимі розуміти, що робить уряд. Два місяці я пропоную це зробити, і я бачу спротив. Таке враження, що і голова комітету, і депутати від монокоаліції просто не хочуть на себе брати відповідальність", — зазначив Кучеренко.
Він наголосив, що жоден уряд не може ухвалювати рішення без погодження з Київською міською адміністрацією та міською радою, оскільки ключові об’єкти — тепломережі, ТЕЦ та інфраструктура — або комунальні, або частково приватизовані.
На його думку, реалізувати відновлення Дарницької ТЕЦ та ідею встановлення модульних котелень до початку холодів фізично неможливо через складні погоджувальні процедури та відсутність необхідної інфраструктури.
"Агенція пропонує зробити, умовно кажучи, альтернативну систему теплозабезпечення оцього мікрорайону навколо Дарницької ТЕЦ. Це приблизно 1200 багатоквартирних будинків. Він пропонує зробити там оці блочні котельні. Я вам гарантую: абсолютно нічого до початку цього опалювального сезону в Києві неможливо реалізувати. Там дуже непроста погоджувальна процедура, там треба підводити газові мережі, землю відводити, проєкти будувати. Це нереально, я не вірю в це категорично", — наголосив політик.
Кучеренко підкреслив, що базовим сценарієм для лівого берега столиці залишається відновлення пошкодженої ТЕЦ, проте ситуацію ускладнює її приватна форма власності. Використання бюджетних коштів для ремонту приватного об’єкта без належного оформлення може призвести до правових наслідків.
"Ключовий сценарій — це все ж таки відновити хоча б теплопостачання. Технічно це абсолютно реалістично реалізувати. Але є одна проблема. Ця ТЕЦ приватна. І я не знаю до кінця, який механізм уряд обрав для того, щоб спрямувати бюджетні гроші приватній структурі. Якщо будуть зроблені неправильні документи, то там одразу з'являться правоохоронці і будуть звинувачення в розкраданні бюджетних коштів. Мені досі невідомо, як уряд дійсно вирішив цю колізію", — зазначив він.
Кучеренко наголосив, що час для ухвалення стратегічних рішень фактично вичерпано. Якщо колізію щодо відновлення приватних генеруючих потужностей не буде розв’язано найближчим часом, кияни можуть опинитися перед загрозою холодних осель уже цієї зими.
"Апостроф" повідомляв, що Кабінет міністрів доручив владі Києва через пошкодження теплоелектроцентралі у Дніпровському районі вже зараз почати готувати інфраструктуру до майбутньої зими.
Підготовка Києва до наступного опалювального сезону опинилася під загрозою через критичний стан Дарницької ТЕЦ. Ситуація ускладнюється тим, що станція перебуває у приватній власності, що юридично обмежує можливість використання міського бюджету для її відновлення та залишає понад 300 тисяч киян заручниками управлінської невизначеності.
