Підготовка медичних закладів Києва до можливих перебоїв з електроенергією напередодні зими потребує комплексного підходу, адже самих дизельних генераторів недостатньо для забезпечення безперебійної роботи лікарень. Водночас особливу увагу, окрім стаціонарів, необхідно приділити амбулаторіям та центрам первинної медико-санітарної допомоги.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла депутатка Київської міської ради, юристка у галузі медичного права, докторка права, доцентка та міністерка охорони здоров'я України у 2019–2020 роках Зоряна Скалецька.
За її словами, проєкт із забезпечення лікарень генераторами не враховує попередній досвід, коли медичні заклади мали обладнання, але не були забезпечені пальним.
"Той проект, котрий існує в Україні, котрий застосовується в дуже багатьох лікарнях — "Промінь надії", тоді коли застосовуються і влаштовуються сонячні батареї, вони стають більш енергонезалежними, такі лікарні, ніж коли ми купляємо дизельні генератори і потім стаємо залежними від наступного — це від безпосередньо цього палива, котрий необхідно буде закуповувати в необхідній кількості", — зазначила Скалецька.
Вона наголосила, що минулої зими проблемою були не лише перебої з електроенергією, а й неможливість повноцінно забезпечити роботу медичних закладів через нестачу пального для генераторів.
За словами депутатки, рішення про виділення коштів на підвищення автономності 25 київських лікарень стосується переважно стаціонарів. Водночас більшість мешканців столиці щодня звертаються саме до сімейних лікарів, амбулаторій та центрів первинної медичної допомоги.
Скалецька зазначила, що минулої зими у багатьох сімейних амбулаторіях генератори були недостатньо потужними та забезпечували роботу лише кількох комп'ютерів. Через це виникали проблеми із записом пацієнтів та доступом до медичної інформації.
"Цієї зими ми в дуже багатьох сімейних амбулаторіях просто бачили один генератор, котрий закривав три-чотири комп'ютери, бо він був малопотужний. І тоді в нас виникне питання взимку: стаціонари будуть, але люди будуть ходити в сімейні амбулаторії, де не буде можливості у лікаря відкрити комп'ютер, ввести дані, подивитися запис, записати пацієнта", — сказала депутатка.
Вона наголосила, що питання автономності медичних закладів стосується не лише електропостачання, а й теплопостачання. За її словами, лікарні та амбулаторії не можна розділяти за принципом важливості, адже всі вони забезпечують доступ киян до медичної допомоги.
Вона також зауважила, що навіть за наявності необхідного обладнання медичні заклади можуть зіткнутися з труднощами, якщо не буде належним чином організована система постачання пального та створені резерви.
"Ми закуповуємо генератори, ми закуповуємо накопичувачі енергії, ми закуповуємо що завгодно, але ми не думаємо про паливо. Так би це хтось вирішить інший, а в кінці кінців це ляже на плечі директорів госпіталів, лікарень", — сказала вона.
Скалецька також зауважила, що процедури закупівель і тендерів розпочалися із запізненням. Через це частина медичних закладів може не встигнути завершити всі необхідні роботи до початку опалювального сезону.
"По деяких ще лікарнях лише запускається процес тендерний. І це теж ми достатньо багато вже обговорювали депутатами про те, що надто пізно департамент почав ці всі процедури. І на сьогодні є ризик щодо певних лікарень, що вони можуть не встигнути", — зазначила депутатка.
"Апостроф" повідомляв, що підготовка Києва до нового опалювального сезону виконана приблизно на 50–60%, однак остаточну оцінку готовності можна буде дати ближче до вересня.
