В Україні заснували нову літературну премію "Григір" – її вручатимуть за найкращу коротку прозу. Відзнаку присвятили українському письменнику Григір Тютюнник.
Про створення премії повідомила журналістка Тетяна Терен:
Є в українській літературі кілька імен, які ми впізнаємо навіть без прізвищ. Леся. Тарас. Ліна. І ще одне таке ім'я – Григір. Недооцінене, недоусвідомлене.
Як розповідає Тетяна Терен, її особисте захоплення творчістю Григора Тютюнника сформувалося ще з юності. Вона народилася неподалік від його рідного села Шилівка, а згодом навчалася на філологічному факультеті Харківського університету імені Каразіна, де мала змогу спілкуватися з людьми, які знали письменника особисто. У 18 років вона навіть розпочала роботу над великим журналістським матеріалом про нього – досліджувала архіви, записувала спогади його друзів, намагаючись зрозуміти, чому він так рано пішов із життя. Відповідь на це питання вона, за її словами, шукає й досі.
У моїй особистій історії це той письменник і той старший, спілкування з яким мене позбавив радянський режим. Це той автор, розмови з яким я потребувала на різних етапах свого життя.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Читайте також: Марія Рева, канадська письменниця українського походження, здобула премію за свій дебютний роман.
Сьогодні, за її словами, ця внутрішня відповідальність трансформується у конкретні культурні ініціативи. Зокрема, агенція Tereny Cultural Agency у партнерстві з Razom for Ukraine оголосили про запуск нової літературної премії "Григір".
Премія стане не лише вшануванням пам'яті письменника, а й відповіддю на одну з актуальних проблем українського книжкового ринку – нестачу короткої художньої прози. Ініціатори сподіваються, що нова відзнака стимулюватиме авторів і видавців активніше працювати з цим жанром, а також сприятиме його популяризації.
Прийом заявок триватиме до 1 вересня 2026 року.
На здобуття премії можуть бути номіновані збірки короткої художньої прози українських авторів, вперше опубліковані протягом 2025–2026 років.
Заявка має включати:
- заповнену електронну аплікаційну форму,
- електронний примірник книги,
- два паперові примірники номінованої книжки.
Ім'я лауреата або лауреатки оголосять 5 грудня під час урочистої церемонії в Полтаві.
Переможець або переможниця отримає грошову винагороду у розмірі $4000.
Окремо в межах премії передбачено спеціальну відзнаку від Радіо Культура – створення радіоверсії творів із відзначеної збірки, які прозвучать в ефірі.
До першої Капітули премії увійшли відомі діячі культури та літератури, зокрема Іван Андрусяк, Мирослава Барчук, Тамара Гундорова та Ростислав Семків. Координаторкою премії стала Тетяна Петренко.
Ініціатори наголошують, що це лише перший крок у більшій роботі з осмислення та популяризації спадщини Григора Тютюнника.
Нагадаємо, роман про російсько-українську війну Щепана Твардоха отримав польську літературну премію.
Про Григора Тютюнника
Григір Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селі Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Своє дитинство він пізніше згадував у прозі:
Хата наша, батьківська й дідівська, старовинна, з плетеним бовдуром і без віконниць, стояла над шляхом, що веде з Полтави до Гадяча....
Його життя припало на складний історичний період – репресії, війну та повоєнну бідність. У 1937 році батька письменника було заарештовано, тож певний час він виховувався у родичів на Донбасі. Працював на заводі, у колгоспі, служив у флоті на Далекому Сході, а згодом вступив до Харківського університету, який закінчив у 1962 році.
Починав як учитель, однак швидко відчув внутрішній конфлікт із системою:
Живу я так собі. Працюю і жду тої хвилини, коли можна залишатись з самим собою. Думок багато, особливо ночами…
Згодом працював у редакції газети "Літературна Україна", де опублікував свої перші оповідання, а також у кіностудії імені О. Довженка та видавництві "Веселка".
Тютюнник став одним із найтонших майстрів української короткої прози. Його твори "Климко" та "Вогник далеко в степу" були відзначені премією імені Лесі Українки. Водночас він залишався принциповим і незалежним, не пристосовуючись до вимог радянської системи, що суттєво обмежувала його можливості як автора.
Не маючи змоги повністю реалізувати себе в умовах цензури та тиску, 6 березня 1980 року письменник покінчив життя самогубством. Уже посмертно, у 1989 році, його творчість була відзначена Шевченківською премією.
Цікаві новини для вас:
- Британсько-українська письменниця Марина Левицька посмертно стала лауреаткою премії Вудхауза.
- Вірш Юлії Мусаковської увійшов до короткого списку The Asian Prize for poetry 2025.
- Букерівська премія-2025: переміг угорсько-британський письменник Девід Солой.