Аналітика Київського Безпекового Форуму
Ще не набув повноважень новий уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром, як політика держави почала змінюватися. Для України – безперечно у кращому напрямку. Розблоковано репараційний кредит на 90 млрд євро, схвалено 20-й пакет санкцій ЄС, повернуто незаконно арештовані кошти Ощадбанку. Київ з Брюсселем почали активні консультації щодо початку вступних переговорів.
Однак, у питанні переговорів Мадяр озвучив жорстку позицію - заявив, що готовий підтримати їх початок лише за умови розширення прав угорської меншини. На жаль, йдеться не про європейські стандарти, і не про очікування щодо врегулювання всіх питань у процесі переговорів про вступ. Побажання Мадяра здебільшого повторюють перелік з 11 вимог, які колишній Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висунув Києву у 2024 році. Вони зокрема стосуються освіти угорською мовою, політичного представництва тощо.
Про те, що у політиці Мадяра можуть бути деякі неприємні елементи для Києва і Брюсселя, попереджало багато аналітиків. Однак, мало хто очікував, що це станеться так швидко і у такому чутливому питанні. Тим більше, що невідповідності політики Будапешта європейському мейнстріму були одними з причин блокування значних коштів для Угорщини, які новий Прем’єр прагне отримати.
Брюссель сподівається на прагматизм Мадяра, водночас, планує тиснути на новий угорський уряд для якнайшвидшого вирішення українського питання. «Карти» у Єврокомісії, безперечно, дуже серйозні. Зараз обговорюється можливість розблокування 10.4 млрд євро з постковідного фонду ЄС. Єврокомісія готова вести мову лише про грантову частину, яка складає 6.5 млрд євро. Угорці ж прагнуть отримати і €3.9 млрд євро пільгових кредитів. Для Будапешта це важливо не лише з фінансової, а й з політичної точки зору.
Позитивні зміни відбулися у відносинах з Братиславою. Після відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» і втрати основного політичного союзника на проросійському фланзі, словацький Прем’єр Роберт Фіцо зняв блокування зі всіх проблемних питань. Його зустріч з Президентом Володимиром Зеленським у Єревані 4 травня, під час якої Фіцо заявив про підтримку членства України в ЄС, закріпила позитивний тренд.
З іншої сторони, перемога Румена Радєва, який вважається проросійським політиком, на парламентських виборах у Болгарії 19 квітня і його прем’єрство свідчить про можливу появу нового фактору ризику як для України, так і для Брюсселя. На це наштовхують нечіткі заяви Радєва про приналежність Криму і статус агресора у російського диктатора путіна, про доцільність продовження закупівлі енергоносіїв в рф та стриманість щодо передачі Україні озброєння, що, на його думку, продовжує війну.
Водночас, у самій Болгарії сподіваються на прагматизм Радєва, порівнюючи його з Фіцо, а не з Орбаном. Це обґрунтовується не лише рисами його характеру, які він протягом 9-річного президентства неодноразово демонстрував, а й настроями серед болгарського населення. Згідно з опитуванням, проведеним Alpha Research на початку року, у якості стратегічного партнера 56% болгар бачать Європу, і лише 19% - росію.
Джерело: Open Ukraine
