Нещодавно президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що Україна повинна провести вибори, попри воєнний стан, оскільки тривала відсутність волевиявлення ставить під сумнів демократичність країни.
У відповідь президент Володимир Зеленський попросив нардепів підготувати своє бачення щодо цього.
"Сьогодні говорив з представниками Верховної Ради України. Предметно. Я не допускатиму жодних спекуляцій проти України, і якщо партнери, у тому числі ключовий наш партнер у Вашингтоні, говорять так багато і так конкретно про вибори в Україні — про вибори в умовах правового режиму воєнного стану, то ми повинні дати українські законні відповіді на кожне запитання", — йдеться у зверненні президента.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
При цьому він наголосив, що “виклики безпеки залежать від партнерів, від Америки передусім”.
“Очевидно, що будь-які вибори в небезпечних і складних виборчих умовах потребуватимуть внесення змін і до виборчого законодавства”, – зазначає голова Комітету з питань правової політики Денис Маслов.
Попри те, що тема виборів вигулькує раз по раз в інформаційному просторі, у парламенті досі немає законодавчих ініціатив, які б регулювали їх проведення в умовах війни, каже віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко. Однак певна робота все ж ведеться.
“Наш комітет готується до виборів, починаючи з 1 вересня 19-го року. Законодавчих ініціатив немає, а вони і не можуть взятися, бо є Конституція України, яка передбачає, що вибори проводять після припинення воєнного стану. І це якраз те, про що говорить президент: головна вимога – це безпека проведення виборів в Україні. Забезпечити безпеку під час воєнного стану неможливо. Тобто стан оголошення воєнного стану говорить, що вже безпеки немає. Якщо немає воєнного стану, відповідно до Конституції, ми маємо провести вибори. Якщо воєнний стан є, в нас є небезпека, відповідно ніяких виборів не буде”, – зауважив член комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олег Дунда.
“Як провести вибори під час повномасштабних повітряних атак? Я не вірю, по-перше, в цю історію. По-друге, повинні бути якісь гарантії від партнерів”, – певен член оборонного комітету Олександр Федієнко.
Отже чи можуть США на практиці забезпечити нам безпеку виборів?
“Чесно кажучи, я доволі скептично ставлюся до того, що США, в принципі, зможуть забезпечити безпеку на виборах з однієї простої причини – це не від них залежить, а від Путіна, який не зацікавлений у припиненні вогню”, – ділиться думками голова комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
Серйозно про вибори можна говорити тільки в контексті режиму припинення вогню, продовжує він.
“Тут можуть бути різні форми – політичні і правові. Так, але питання в тому, що, ну, не можуть Сполучені Штати змусити Путіна дотримуватися режиму припинення вогню, щоб Україна провела вибори. Нема таких гарантій. Теоретично можна закрити небо силами НАТО над Україною, по-друге, як гарантію ввести американські війська”, – зазначає нардеп.
Або ж можна закріпити, що в разі нападу на Україну, Сполучені Штати будуть вважати це нападом на себе і будуть захищати Україну з допомогою збройних сил, додав Мережко.
Вибори – (не) на часі
Ініціація виборів – це Путіна ідея, каже Мережко.
“Він хоче нас зсередини розвалити, він розуміє, що передвиборча кампанія буде вестися дуже жорстко в умовах війни, в умовах фрустрації травмованого населення. Путін буде це підігрівати, і його агентура всередині країни. А коли подумає, що ми послаблені політичною боротьбою, може намагатися захопити Київ.
Аж до цього може дійти. Тобто це дуже небезпечна ідея. Я думаю, що це керівництво розуміє. Тому це такий політично-дипломатичний хід: Окей, ви наполягаєте на виборах, ось вам текст закону. Ми прийняли його, але там є тільки одна умова: забезпечте нам надійну безпеку”, – пояснив співрозмовник видання.
Тема виборів досить сильно політизується в суспільстві, каже Богдан Мохончук, радник з правових питань Громадської мережі “ОПОРА”.
“Тільки-но чиновник чи держслужбовець, політик, депутат починає говорити про необхідність організації проведення виборів, це сприймається, що ніби завтра готуються вибори, політики думають про кар'єру, не враховуючи ситуацію. Насправді це поганий наратив, який йде нам на шкоду. Питання участі та організації виборів – це різні речі. Якщо ми говоримо про питання організації виборів, процеси мають йти паралельно”, – певен він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Наразі є певні законопроєкти щодо фінансування, виборчих систем, продовжує Мохончук, але це фрагментарні законопроєкти. Натомість важливо вже зараз напрацювати комплексний документ чи то змін до Виборчого кодексу, чи спеціальний окремий закон щодо організації проведення післявоєнних виборів.
“Якщо мова йде про організацію виборчого процесу, то мають включатися різні політичні сили, суспільство, всі, хто потенційно може бути кандидатами, спостерігачами, експертами, неурядові організації, можливо, наукові установи. Цей процес має бути відкритим, щоб знайти консенсус, як організувати і провести післявоєнні вибори”, – наголосив юрист.
Утім, підготовчі дії не обмежуються розробкою законодавства.
“Розробка законодавства дає правове підґрунтя для того, щоб органи влади могли почати підготовку. Виділення коштів, визначення того, де будуть організовані, проведені вибори, якщо врахувати, що багато установ пошкоджень або зруйновані; проведення аудиту безпеки громад, оновлення даних Державного реєстру виборців, протидія іноземному втручанню або іншому незаконному втручанню, визначення тривалості голосування, питання окремих категорій виборців, активного і пасивного виборчого права", – пояснив фахівець.
Так, формально за законом право голосу мають тільки строковики з відпусткою не менше чотирьох годин. А призову до строкової військової служби вже немає як явища, додав він.
15 грудня на Погоджувальній раді врешті вирішили створити робочу групу під головування Олександра Корнієнка для підготовки законопроєкту про вибори, повідомив нардеп Ярослав Желізняк. Очікується “широке залучення бажаючих взяти участь”. Проте – ніяких дедлайнів.
Коли ж будуть вибори
Готувати законопроєкт про вибори нардепи почнуть не з чистого аркуша. Вже готові напрацювання трьох робочих груп ЦВК щодо організації голосування за кордоном, Державного реєстру виборців, ризиків, інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення та економічної складової.
“Ми їх сформували, – розповідає член ЦВК Сергій Постівий. – Зараз вони зводяться в єдиний документ. Поки що дискусії в парламенті говорять про те, що це буде закон разової дії, який буде доповнювати положення Виборчого кодексу і регулювати конкретну специфіку проведення перших повоєнних виборів. І ми, як ЦВК, готуємо технічні пропозиції, організаційні, що пов'язані з адмініструванням виборів”.
Ці пропозиції будуть передані профільному комітету, який опрацьовуватиме їх у законопроєкт.
“Після чого вони мають винести в парламент, прийняти рішення, тоді будуть визначені правила, – каже член ЦВК. – Після того, як будуть визначені правила, нам, як ЦВК, потрібно буде ще прийняти сотні, якщо не тисячі підзаконних нормативних актів”.
Як відомо, згідно з меморандумом, підписаним парламентарями у листопаді 2023-го, національні вибори (парламентські та президентські) проводяться після завершення війни та завершення дії воєнного стану із часом, достатнім для підготовки проведення виборів (не менше 6 місяців після закінчення воєнного стану)". Проте під час обговорення різних ідей з парламентарями, за участі представників Європейського Союзу, фігурує цифра у 90 днів.
"Але теж незрозуміло, 90 днів – це до початку виборчого процесу, чи це з виборчим процесом? Тобто немає ще ніякого розуміння. Ще дуже багато питань, на яких немає відповіді. Вони з'являться після того, як будуть внесені зміни до закону. Тоді буде розуміння, як рухатись”, – резюмує посадовець.
