ФБР відновило контакти з Росією та Китаєм у сфері боротьби зі злочинністю, однак така взаємодія не означає автоматичної зміни політики США щодо війни в Україні чи скасування санкцій. Водночас подібні кроки потребують особливої уваги через ризики їхнього використання російськими та китайськими спецслужбами.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив заслужений юрист України, колишній заступник генерального прокурора Микола Голомша.
За його словами, нинішні контакти між ФБР, Росією та Китаєм слід розглядати насамперед у політичному контексті. Після зміни адміністрації у США підходи Вашингтона до Росії зазнали певних змін, що позначилося і на риториці, і на окремих ініціативах щодо відновлення професійних контактів між правоохоронними структурами. Водночас це викликає занепокоєння серед представників американської розвідувальної спільноти.
"Після обрання пана Трампа президентом і вступу його на посаду він різко змінив курс Білого дому щодо Росії. Він назвав Путіна своїм другом. Він виправдовує, виправдовував його агресивний напад на Україну. І з цього все, звісно, і починається", — зазначив Голомша.
Експерт наголосив, що основними ризиками такої взаємодії можуть стати витік оперативної інформації, розкриття методів роботи ФБР, компрометація агентурної мережі та використання контактів Росією і Китаєм у власних інтересах.
За його словами, попри початок взаємодії між правоохоронними органами, підстав говорити про скасування санкцій проти Росії наразі немає. Він пояснив, що санкційна політика США визначається окремими законодавчими механізмами й не залежить від контактів між спецслужбами.
"Санкції залишаються окремим політичним механізмом. Росія — агресор, санкційний тиск і, звісно, повернення українських територій. Співпраця правоохоронців не означає автоматичного скасування санкцій або зміни американської політики щодо війни", — пояснив юрист.
Голомша зазначив, що співпраця між правоохоронними органами різних держав сама по собі не є чимось незвичним. Подібна практика існувала навіть у період холодної війни, коли США та СРСР взаємодіяли з окремих питань, пов'язаних із боротьбою з тероризмом, наркоторгівлею, авіаційною безпекою та міжнародною злочинністю.
Водночас нинішня ситуація, за його словами, принципово відрізняється, адже Росія продовжує вести війну проти України та використовує свої спецслужби як інструмент державної політики.
"Росія систематично і системно використовує спецслужби як інструмент державної політики, здійснює кібератаки, проводить диверсії, займається шпигунством, веде агресивну війну щодо України. Тому будь-яка співпраця потребує надзвичайно жорсткого контролю", — наголосив експерт.
За словами Голомші, остаточні висновки щодо можливих змін американської політики можна буде зробити лише після подальших практичних кроків Вашингтона. Якщо контакти між ФБР і Росією залишаться виключно професійною взаємодією у сфері боротьби зі злочинністю, це не означатиме перегляду загальної політики США. Однак якщо аналогічні зміни торкнуться дипломатичних відносин, санкцій чи військової допомоги Україні, це вже може свідчити про суттєві зміни в міжнародній політиці.
"Не варто, звісно, плутати співпрацю правоохоронців із союзництвом держав, але недооцінювати цей сигнал не можна. Якщо країни, які вчора називали одна одну противниками, починають вибудовувати нові канали взаємодії, це свідчить про можливу зміну архітектури міжнародної безпеки. Для України це означає одне: ми повинні уважно аналізувати кожен такий крок, посилювати власну дипломатію, домагатися, щоб боротьба зі злочинністю не перетворилася на політичну легітимізацію держави-агресора", — підсумував Голомша.
"Апостроф" повідомляв, що Директор ФБР Каш Патель планує відвідати Росію пізніше цього року, зокрема у середині жовтня. Ця поїздка може відбутися на тлі того, що США та Росія не змогли дійти згоди щодо припинення війни в Україні.
