Україна працює над створенням власної наземної міни, адаптованої до сучасних умов війни з Росією.
Про це повідомляє Forbes.
Видання нагадує, що наземні міни були важливою складовою радянської військової доктрини, тому і Росія, і Україна на початку повномасштабного вторгнення мали значні запаси боєприпасів ще радянського зразка. У перші роки війни сторони активно використовували їх для облаштування оборонних рубежів.
Втім, за чотири роки бойові підходи змінилися. Російська армія значною мірою відмовилася від масштабних бронетанкових наступів і перейшла до тактики малих піхотних груп та використання легкого транспорту. Такий формат штурмів виявився менш вразливим до традиційних протитанкових мін, зокрема типу ТМ-62, які переважно застосовували українські сили.
Як зазначає Forbes, ТМ-62 створювалися для ураження важкої бронетехніки. Легкі автомобілі або піхота часто не створюють достатнього тиску для їхнього спрацювання. Крім того, ці боєприпаси є потужними й дорогими, а процес їхнього встановлення — складним і тривалим.
У відповідь на зміну тактики противника Україна впроваджує компактнішу протитранспортну міну, розраховану на знищення або виведення з ладу легкого неброньованого транспорту, який активно використовують російські підрозділи. За даними видання, новий боєприпас містить близько 150 грамів вибухової речовини — значно менше, ніж 7,5 кг у ТМ-62, — та оснащений сформованими вражаючими елементами.
Передбачається, що така міна не обов’язково повністю знищуватиме техніку, але здатна пошкоджувати критичні вузли й створювати небезпечне уламкове поле. Очікується, що вона буде сумісна з різними типами детонаторів, зокрема магнітними, сенсорами руху та радіокерованими системами.
Окремою перевагою називають можливість дистанційного встановлення за допомогою безпілотників. Завдяки невеликим габаритам міну зможуть транспортувати навіть легкі FPV-дрони, тоді як великі дрони-бомбери та наземні роботизовані комплекси зможуть нести одразу кілька таких боєприпасів.
На думку автора публікації, нова розробка посилює оборонну «зону ураження» перед українськими позиціями, ускладнюючи планування російських наступів і створюючи додатковий психологічний тиск на штурмові підрозділи. Зниження темпу атак через побоювання мінування, як зазначається, підвищує ймовірність виявлення противника українськими дронами.
Водночас у матеріалі йдеться, що у Росії наразі обмежені можливості для ефективної протидії таким засобам, адже повернення до масованого застосування бронетехніки також пов’язане з високими ризиками через активне використання Україною ударних безпілотників.
