Президент України Володимир Зеленський нещодавно представив нову версію мирного плану, що складається з 20 пунктів і суттєво відрізняється від документа, оприлюдненого у жовтні. Оновлена пропозиція передбачає компромісний підхід, який поєднує безпекові гарантії для України з програмами післявоєнного відновлення країни.
Втім, як зазначає The New York Times, імовірність того, що Москва погодиться на цей план, залишається низькою. Російський лідер Володимир Путін, за оцінками журналістів, відчуває впевненість через просування своєї армії на фронті, а окремі положення нового документа можуть бути сприйняті негативно всередині РФ.
Російський аналітик з міжнародних питань Олексій Наумов у своєму Telegram-каналі різко розкритикував ініціативу, назвавши її спробою подати документ як компроміс для США з подальшим покладанням відповідальності за провал переговорів на Росію.
У виданні нагадують, що протягом останніх двох років Путін послідовно наполягає на двох ключових вимогах: виведенні українських військ з неокупованих частин Донецької та Луганської областей і відмові України від членства в НАТО. Цю позицію він знову підтвердив 19 грудня під час щорічної пресконференції.
Водночас оновлений мирний план України передбачає, що російські війська мають залишити території Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської та Харківської областей. Документ також фіксує принцип взаємності: ЗСУ можуть відійти з Донбасу лише за умови аналогічних дій з боку РФ.
При цьому план не містить поступок щодо територіальних питань або статусу Запорізької атомної електростанції. Саме це, на думку російського політолога Георгія Бовта, робить документ малореалістичним у нинішніх умовах.
Журналісти наголошують, що повномасштабна війна завдала серйозного удару по російській економіці та збройних силах. Однак у Кремлі, схоже, досі вважають, що продовження бойових дій може принести більше вигод, ніж поступки за столом переговорів.
Хоча економіка РФ нині перебуває в найгіршому стані з 2022 року, аналітики зазначають: навіть під тиском санкцій країна ще не досягла рівня кризи, яка змусила б російське керівництво кардинально змінити політику.
The New York Times також звертає увагу на заяви колишнього президента РФ Дмитра Медведєва, який повідомляв, що у 2025 році контракти з російською армією підписали близько 417 тисяч осіб. Ці цифри, за даними видання, загалом збігаються з оцінками незалежних експертів.
Стабільний приплив нових військових дозволяє Москві продовжувати війну, попри значні втрати, зазначають аналітики.
На тлі заяв про перевагу Росії на полі бою постає питання: навіщо Кремль взагалі бере участь у переговорах? За оцінками експертів, ключовою метою Москви є відновлення робочих відносин зі США та спроба зменшити міжнародну відповідальність за вторгнення в Україну.
Крім того, Росія зацікавлена у відтермінуванні нових санкцій або посилення економічного тиску з боку Вашингтона. Як зазначає видання, уже запроваджені обмеження проти "Роснефти" та "Лукойла" змусили РФ реалізовувати нафту зі значними знижками.
