Президент США Дональд Трамп заявив, що причиною стрімкого зростання цін на дизельне паливо стали українські удари по російських нафтопереробних заводах. Водночас енергетичні аналітики вважають, що значно вагомішим фактором може бути війна на Близькому Сході.
Про це пише The New York Times.
За даними видання, у США ціни на дизель останніми днями встановлюють нові рекорди. 11 вересня середня вартість галона пального вперше перевищила $6, а до ранку 14 вересня сягнула $6,23. Це приблизно на 65% більше, ніж до початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану 28 лютого 2026 року.
Помітно подорожчав і бензин. Станом на 14 вересня середня ціна галона звичайного бензину в США становила $4,31 — приблизно на 45% більше, ніж на початку війни з Іраном. Водночас світові ціни на нафту, яка є основною сировиною для виробництва дизеля, бензину та інших видів пального, зросли приблизно на 50%.
"По суті, ми маємо справу з двома війнами, в яких беруть участь два найбільші у світі виробники енергоресурсів. Близький Схід — найпродуктивніший регіон з видобутку енергоресурсів, а до цього ще додається Росія", — зазначила енергетична аналітикиня RBC Capital Markets Хеліма Крофт.
Попри це, останнім часом Трамп та представники його адміністрації дедалі частіше звертають увагу на українські атаки по російських НПЗ. Україна завдає таких ударів, намагаючись скоротити доходи Москви від продажу енергоресурсів та послабити її можливості фінансувати війну. Унаслідок атак Росія була змушена скоротити або призупинити експорт дизельного пального та інших нафтопродуктів.
Сам Трамп заявив у своїй соціальній мережі, що світове подорожчання дизеля нібито "в основному спричинене війною між Росією та Україною, а не Іраном".
Водночас навіть представники російської влади не називають українські удари головною причиною проблем на паливному ринку. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ситуація на російському нафтовому ринку "стрімко погіршується, головним чином через нестабільність і подальшу ескалацію конфлікту в регіоні Перської затоки".
За оцінками Pickering Energy Partners, поставки дизельного пального з Росії та країн Близького Сходу фактично скоротилися до мінімального рівня. Від початку року російський експорт дизеля зменшився приблизно на 90%, а постачання з Близького Сходу — приблизно на 75%.
До початку війни з Іраном Росія експортувала близько 1 млн барелів дизельного пального на добу, тоді як країни Близького Сходу — приблизно 1,5 млн барелів. Різке скорочення цих обсягів посилило напруження на світовому ринку.
Глобальний керівник досліджень у сфері пального та нафтопереробки S&P Global Energy Деніел Еванс зазначив, що одночасний вплив війни в Ірані, бойових дій в Україні та обмеження Китаєм експорту нафти й дизельного пального практично вичерпав резерви світової нафтопереробної системи.
За його словами, поки складно спрогнозувати, коли ситуація почне стабілізуватися. Одним із факторів невизначеності залишається масштаб пошкоджень російських НПЗ унаслідок українських атак. Навіть у разі негайного припинення ударів відновлення роботи пошкоджених підприємств може потребувати значного часу.
Таким чином, експерти вважають, що нинішній стрибок цін на дизель має комплексні причини. Українські атаки справді впливають на доступність російського пального, однак масштаб перебоїв на світовому ринку значною мірою пов’язаний із війною на Близькому Сході та скороченням поставок одразу з кількох великих енергетичних регіонів.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито погодилися припинити удари по енергетичних об'єктах. Водночас Володимир Путін, за даними Financial Times, не хоче укладати таку угоду до зими. У Кремлі вважають, що удари по енергетичній інфраструктурі України можуть посилити тиск на Київ.
Заявлене енергетичне перемир'я між Україною та Росією наразі залишається на рівні риторики. Чіткої взаємної домовленості немає, а Кремль уже заявив, що ні про що не домовлявся і не гарантує відмову від ударів по українській енергетиці.
