Заявлене енергетичне перемир'я між Україною та Росією наразі залишається на рівні риторики. Чіткої взаємної домовленості немає, а Кремль уже заявив, що ні про що не домовлявся і не гарантує відмову від ударів по українській енергетиці.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів науковий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
За його словами, наразі немає чіткої позиції Росії щодо дотримання можливих домовленостей. Кремль заявляє, що не брав на себе відповідних зобов'язань, тому для реалізації перемир'я необхідні конкретні домовленості між сторонами та механізм відповідальності за їхнє порушення.
Експерт також вважає, що нинішні заяви про енергетичне перемир'я можуть бути пов'язані з позицією президента США Дональда Трампа щодо цін на пальне. Водночас він наголосив, що основною причиною подорожчання пального у США є не українські удари по російській енергетиці, а ситуація на Близькому Сході та в районі Перської затоки.
На думку Леонова, якщо після припинення ударів по енергетичних об'єктах ціни на пальне у США продовжать зростати, Трамп може втратити інтерес до такої ініціативи. Це, за його словами, особливо актуально на тлі майбутніх виборів до Палати представників і Сенату США.
Експерт вважає, що для стійкого перемир'я необхідна участь третьої сторони, яка могла б контролювати його дотримання. Важливим елементом також має бути автоматична відповідальність за порушення домовленостей, зокрема у вигляді посилення санкцій.
"Не вистачає дійсно третьої сторони, яка би контролювала, гарантувала. І головне в таких перемир'ях — це механізм відповідальності. Тобто якщо Росія порушує, то що має бути далі? Має, вочевидь, бути [посилення] санкцій. І взагалі це достатньо такий міг би бути цікавий механізм фактично переходу від секторального перемир'я до повного і безумовного припинення вогню", — зазначив Леонов.
Леонов сказав, що сторони мають домовитися про конкретний час початку перемир'я та публічно підтвердити готовність його дотримуватися. На його думку, Росія наразі не демонструє готовності до таких домовленостей. Він припустив, що Москва може погодитися на паузу лише з тактичних міркувань.
"Вочевидь, для Росії важливо дійсно накопичити відповідні сили для того, щоби вже коли похолодає, завдавати ударів. Тим більше, станом на зараз є питання, як пишуть, і про певні комплектуючі, наприклад, для реактивних дронів в Росії у поставках з Китаю. І таким чином ми можемо говорити, що Росія може на певний час дійсно утриматися від ударів по енергетиці", — сказав він.
Леонов не виключає, що Росія може погодитися на тимчасове обмеження ударів по енергетиці, зокрема для того, щоб продемонструвати Трампу готовність до компромісів.
"Зараз все це виглядає як спробою догодити Дональду Трампу, і він своїми заявами про те, що від того, що Україна б'є по території Росії, зростають ціни на пальне. Насправді тут є достатньо цікавий момент, що якщо все ж таки домогтися такого перемир'я, якщо певний час не буде таких ударів, то ми ж розуміємо, що ціни на пальне в Сполучених Штатах не перестануть зростати, оскільки головна причина не в Україні, а в Близькому Сході", — сказав він.
При цьому експерт наголосив, що навіть у разі домовленості про паузу в ударах по енергетиці Росія навряд чи повністю припинить атаки по Україні. За його словами, Москва вже системно атакує енергетичну інфраструктуру в прифронтових регіонах і може перенести акцент на інші об'єкти.
Зокрема, йдеться про можливі удари по залізниці, складах та цивільній інфраструктурі. Таким чином, Росія може використати паузу в атаках на енергетику як частину ширшої тактики ведення війни, а не як прояв доброї волі.
Леонов наголосив, що для України подібна пауза також може мати військово-політичний сенс, оскільки дає можливість накопичити ресурси та підготуватися до подальших дій.
Наразі ж, за оцінкою експерта, говорити про реальну домовленість зарано: немає узгоджених термінів, механізму контролю чи чітких гарантій виконання домовленостей Росією.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито домовилися не завдавати ударів по енергетичних об’єктах одна одної.
Водночас повідомлялося, що Дональд Трамп передчасно оголосив про цю домовленість, оскільки остаточні умови припинення ударів по енергетичній інфраструктурі ще не були узгоджені.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий зробити деескалаційні кроки, якщо Росія продемонструє реальну та довгострокову готовність припинити удари по критичній інфраструктурі.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито погодилися припинити удари по енергетичних об'єктах. Водночас Володимир Путін, за даними Financial Times, не хоче укладати таку угоду до зими. У Кремлі вважають, що удари по енергетичній інфраструктурі України можуть посилити тиск на Київ.
