Щорічна Мюнхенська конференція з безпеки цього року відбувається на тлі дипломатичної паузи в спробах зупинити війну Росії проти України. Попри участь десятків світових лідерів, у європейських столицях не розраховують на швидкі рішення – швидше на чергові декларації підтримки Києва.
Про це пише Politico.
До готелю Bayerischer Hof прибули президент України Володимир Зеленський, держсекретар США Марко Рубіо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Водночас кілька європейських посадовців визнають: конкретних домовленостей очікувати складно.
За інформацією джерел серед американських і європейських чиновників, США дали зрозуміти Києву, що не розглядатимуть окрему угоду про гарантії безпеки до моменту досягнення ширшої домовленості про припинення війни. В адміністрації Дональд Трамп побоюються, що передчасне підписання такого документа може ускладнити переговорний процес. Один із високопосадовців США на умовах анонімності зазначив, що спершу необхідно узгодити ключові параметри майбутніх домовленостей.
Найгострішим питанням залишається територіальний аспект. Москва наполягає на повному контролі над Донбасом, включно з районами, які наразі не перебувають під її контролем. Київ, своєю чергою, відкидає можливість поступок територіями, що залишаються під українським контролем.
Очікується, що наступний раунд консультацій може відбутися вже наступного тижня — серед можливих локацій називають Маямі або Абу-Дабі. Попередня зустріч в ОАЕ завершилася без відчутного прогресу, хоча сторони обговорили можливі параметри припинення вогню та створення демілітаризованої зони. Водночас питання кордонів і потенційного розміщення західних безпекових сил в Україні залишаються невирішеними.
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що не бачить ознак готовності Росії до реальних компромісів. За її словами, Москва намагається здобути за столом переговорів те, чого не змогла досягти на полі бою.
У Мюнхені Зеленський планує наполягати на посиленні санкційного тиску на Кремль і додатковій підтримці української протиповітряної оборони. Також очікуються переговори щодо розширення спільного виробництва озброєння та нових пакетів військової допомоги.
Голова парламентського комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що Росію неможливо переконати припинити війну — її можна лише примусити до цього.
Частина західних чиновників водночас розраховує, що економічні проблеми Росії та обмеження її енергетичних доходів можуть посилити тиск на Кремль. Литовський депутат Гедрімас Єглінскас констатував, що переговори фактично зайшли в глухий кут: Росія відкидає ідею присутності західних сил безпеки в Україні, а Київ не погоджується на територіальні вимоги Москви.
За його словами, Україні доводиться витримувати складний період — зокрема на тлі зимових холодів і масованих атак на енергетичну інфраструктуру, — сподіваючись, що стратегічна стійкість зрештою змінить баланс у переговорах.
В п'ятницю, 13 лютого, під час візиту до Мюнхена президент України оголосив про створення першого спільного підприємства з Німеччиною, що спеціалізуватиметься на виготовленні безпілотних літальних апаратів. Окрім запуску оборонного виробництва, програма візиту передбачає низку переговорів із міжнародними партнерами для зміцнення європейської безпеки.
