Україна входить у новий осінньо-зимовий період на тлі скорочення запасів ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони. Водночас Росія збільшує масштаби повітряних атак і, ймовірно, готується завдати нових ударів по українській енергетичній інфраструктурі. На думку почесного професора міжнародних відносин Міського коледжу Нью-Йорка Раджана Менона, найближчі місяці можуть мати особливе значення для подальшого перебігу війни.
Свою оцінку він оприлюднив у колонці для The New York Times.
У січні російсько-українська війна перетнула символічну позначку: російська армія воює проти України довше, ніж Червона армія свого часу воювала проти нацистської Німеччини у Другій світовій війні.
Повномасштабне вторгнення РФ розпочалося у лютому 2022 року, однак початкові розрахунки Москви на швидку перемогу не справдилися. Українські Сили оборони зупинили наступ, а значна частина фронту згодом перетворилася на позиційну війну. Росія не змогла досягти вирішального перелому і у 2026 році, хоча її військам вдалося захопити окремі території.
При цьому російська армія продовжує зазнавати значних втрат. За оцінкою, наведеною Меноном, вони можуть становити близько 30 тисяч убитих і поранених щомісяця. Про проблеми з комплектуванням російських підрозділів, зокрема, свідчать залучення іноземних військовослужбовців та значні одноразові виплати громадянам, які погоджуються укладати військові контракти. Українські сили водночас проводять локальні наступальні операції, а на окремих ділянках фронту їм вдавалося повертати раніше втрачені позиції та території.
На тлі відносної стабільності сухопутної лінії фронту дедалі важливішою стає боротьба в повітрі. Україна регулярно завдає ударів безпілотниками по російських нафтопереробних підприємствах, логістичній інфраструктурі та портових об'єктах. Такі атаки вже позначаються на російському паливному ринку, логістиці та можливостях експорту зерна.
Водночас Москва посилює повітряний терор проти українських міст. Одним із найбільших викликів для України залишається забезпечення достатньої кількості засобів ППО, насамперед ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Світові запаси таких ракет скоротилися, зокрема через потреби інших регіонів, де тривають бойові дії. Європейські держави передавали Україні додаткові системи протиповітряної оборони, однак потреба в боєприпасах для них залишається значною.
За таких умов Росія може намагатися скористатися вразливістю української ППО. Москва вже вдосконалює засоби повітряного нападу, використовуючи, зокрема, реактивні безпілотники та модернізовані ракети. Це створює додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони та ускладнює захист великих міст і критично важливих об'єктів.
Особливо небезпечним сценарієм є нова масштабна кампанія проти української енергетики. За оцінкою автора, Росія може готуватися до ударів по енергетичній інфраструктурі напередодні холодного сезону. Попередньої зими російські ракетні та дронові атаки призводили до пошкодження енергетичних об'єктів, залишаючи мільйони українців без електроенергії, опалення та водопостачання.
Цього року наслідки таких атак можуть бути особливо серйозними через удосконалення російської тактики. Москва може зосередитися на об'єктах, пошкодження яких здатне спричинити масштабні порушення роботи енергосистеми, а їхнє відновлення потребує значних ресурсів і часу.
На думку Менона, стратегічний розрахунок Кремля може полягати не лише у фізичному знищенні української інфраструктури. Росія також може прагнути використати перебої з електроенергією, опаленням і водопостачанням для посилення суспільної втоми від війни та створення додаткового тиску на українське керівництво.
Водночас, попри тривалість війни, значна частина українського суспільства не готова погоджуватися на територіальні поступки Росії. За даними серпневого опитування, близько 60% громадян виступають проти передачі РФ територій Донбасу в обмін на припинення війни. Водночас приблизно така сама частка опитаних могла б погодитися на замороження нинішньої лінії фронту за умови отримання надійних гарантій безпеки від західних партнерів.
Однією з причин такого ставлення залишається недовіра до Росії. Українці побоюються, що потенційна мирна угода може бути використана Москвою лише як пауза для відновлення військових можливостей і підготовки до нового нападу.
На думку Менона, посилення російських повітряних атак не означає автоматично, що РФ зможе досягти швидкого успіху на полі бою. Проте скорочення запасів ракет-перехоплювачів може суттєво ускладнити захист українських міст та критичної інфраструктури, особливо в зимовий період.
Водночас ситуація на фронті та в тилу може змінюватися залежно від здатності України пройти наступну зиму, зберегти оборонні можливості та продовжити завдавати Росії економічних і військових втрат.
"Путін постійно недооцінює Україну. Можливо, він робить це знову. У будь-якому разі, наступні кілька місяців можуть виявитися одними з найважливіших у цій війні", — підсумував Менон.
Раніше ми писали, що президент Росії Володимир Путін та президент США Дональд Трамп обговорили результати поїздок спецпосланця США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви та Києва. За словами російської сторони, лідери позитивно оцінили підсумки візитів і домовилися підтримувати подальший контакт.
