На тлі відсутності чітких перспектив завершення війни проти України Кремль продовжує посилювати контроль над російським суспільством. Водночас у Росії змінюється підхід до внутрішньої безпеки, а боротьба з нібито шпигунством дедалі частіше стає інструментом політичних репресій.
Про це пише Foreign Affairs.
Як зазначає видання, від початку повномасштабного вторгнення влада РФ поступово розширює обмеження та посилює тиск на населення. Паралельно відбувається менш помітна, але суттєва трансформація роботи російських силових структур.
Через затяжну війну Кремль потребує жорсткішої системи контролю як за потенційними противниками влади, так і за пересічними громадянами. Зокрема, Федеральна служба безпеки РФ, яка протягом попередніх десятиліть значною мірою зосереджувалася на боротьбі з тероризмом, дедалі активніше займається виявленням "шпигунів" і можливих "зрадників".
На думку Foreign Affairs, це сприяє формуванню в Росії атмосфери загальної підозрілості та страху.
"Правління, засноване на полюванні на шпигунів та параної, має значні наслідки. Оскільки державні установи та приватні підприємства бояться репресій ФСБ, вони почали приховувати точні дані, уникати прийняття рішень та загалом перемикатися на режим виживання", – пише видання.
За його оцінкою, посилення переслідувань за звинуваченнями у державній зраді також впливає на поведінку пересічних росіян і чиновників. У суспільстві поширюється недовіра, а страх перед силовиками змушує людей уникати будь-яких дій, які можуть бути розцінені як нелояльність до влади.
Foreign Affairs звертає увагу на те, що під приводом боротьби зі шпигунством у Росії дедалі частіше переслідують людей, які не погоджуються з політикою Кремля, зокрема виступають проти загострення відносин із Заходом.
Масштаби таких переслідувань значно зросли після початку повномасштабної війни. Якщо до 2022 року в Росії щорічно порушували близько 10–15 справ про державну зраду, то у 2024 році їхня кількість сягнула 361. За перший квартал 2026 року було відкрито вже 143 такі справи.
На думку авторів матеріалу, репресивна система справді допомагає Кремлю утримувати політичний контроль, однак водночас може послаблювати здатність державного апарату ефективно управляти країною.
Проблема полягає в тому, що дедалі більше потенційних політичних загроз влада намагається трактувати як питання державної зради. У результаті рішення ухвалюються не стільки на основі чітких правових норм, скільки з огляду на закриті оцінки ФСБ.
Це, своєю чергою, стимулює російських чиновників і представників еліт приховувати від керівництва інформацію, яка може мати негативний вигляд для Кремля. Проблеми замовчуються доти, доки не набувають масштабів кризи.
Foreign Affairs зазначає, що наслідки такої політики вже виходять за межі наукового та експертного середовища. Атмосфера страху дедалі сильніше впливає на високопосадовців, керівників промислових підприємств і регіональні еліти.
"Для Кремля сьогодні ризик паралічу еліт є реальним: тепер він поширюється не лише на дослідницьку та експертну спільноту, а й на вищих посадовців та лідерів промисловості в Москві та регіонах", – наголошує видання.
На думку авторів, руйнування нормального зворотного зв'язку між владою та державним апаратом поступово позбавляє керівництво Росії можливості отримувати достовірну інформацію про реальний стан справ у країні.
У довгостроковій перспективі це може стати проблемою вже для самого режиму Володимира Путіна. Система, яка має забезпечувати максимальний контроль, водночас може зробити російську владу менш здатною своєчасно помічати та реагувати на справжні політичні й соціальні кризи.
Раніше ми писали, що директор ЦРУ Джон Реткліфф під час таємного візиту до Москви запропонував провести тристоронню зустріч за участю президента США Дональда Трампа, президента України Володимира Зеленського та російського лідера Володимира Путіна. За задумом американської сторони, переговори могли б стати спробою наблизити завершення війни.
