Стів Віткофф — мільярдер-забудовник і багаторічний партнер Дональда Трампа по грі в гольф — уже за кілька днів після призначення спеціальним посланцем нового президента США на Близькому Сході отримав несподіваний і вкрай чутливий сигнал. Як з’ясувало The Wall Street Journal, спадкоємний принц Саудівської Аравії передав йому повідомлення про зацікавленість Володимира Путіна в особистій зустрічі.
За даними видання, ініціатором контакту був кремлівський фінансист Кирило Дмитрієв, який залучив до посередництва фактичного керівника Саудівської Аравії Мухаммеда бін Салмана. Москва настільки прагнула переговорів, що навіть допускала можливість жесту доброї волі у вигляді звільнення американського в’язня.
Втім, умова була жорсткою: Віткофф мав прибути сам — без представників ЦРУ, дипломатів і навіть без перекладача, розповіли джерела, обізнані з перебігом подій.
Паралельно в Кремлі ретельно вивчали психологічні профілі людей з оточення Трампа. Особливу увагу приділили Кіту Келлогу — відставному генералу армії США, якого президент призначив спеціальним представником з питань Росії та України. За даними джерел, у внутрішніх аналітичних матеріалах російських спецслужб зазначалося, що діяльність доньки Келлога в українській благодійній організації може свідчити про його упереджене ставлення до позиції Москви. Сам Келлог, як повідомляється, проігнорував і сигнали з боку телеведучого Такера Карлсона, який перед інавгурацією Трампа запевняв, що Кремль готовий до переговорів.
У підсумку в оточенні американського президента почали шукати альтернативну фігуру для неформального діалогу. Через десять місяців Келлог залишив посаду, а ключовими учасниками контактів стали Віткофф і Дмитрієв — бізнесмени з прямим доступом до своїх президентів. До переговорного процесу долучився і Джаред Кушнер, зять Трампа. За інформацією WSJ, саме це коло обговорює можливі контури нового безпекового та економічного порядку в Європі: майбутні кордони Росії, формат української армії та перспективи демонтажу санкційної "залізної завіси", що стримує російську економіку.
Історики зазначають, що складно знайти прецедент, коли приватні бізнесмени мали б такий безпосередній вплив на питання війни й миру. Після Другої світової війни американо-радянські, а згодом американо-російські відносини будувалися на жорстких протоколах, роботі професійних дипломатів і розвідників. Сьогодні ж ці механізми фактично паралізовані.
З червня США не мають посла в Москві, вакантною залишається й посада помічника держсекретаря з європейських та євразійських справ. За даними видання, Віткофф відмовлявся від запропонованих брифінгів ЦРУ щодо Росії, а навіть співробітники Держдепу не завжди отримують звіти про його закордонні зустрічі. Європейські союзники скаржаться на відсутність інформації та побоюються, що Вашингтон віддаляється від них, тоді як роль близькосхідних монархій у процесі зростає.
Цього місяця Віткофф здійснив уже шосту поїздку до Росії, де протягом п’яти годин — до глибокої ночі — спілкувався з Путіним. За підрахунками WSJ, із часів Другої світової війни жоден представник Білого дому не мав настільки частих особистих контактів із російським або радянським лідером. Водночас Віткофф досі не відвідував Україну. Київ і європейські столиці звинувачують його в тому, що він схиляє їх до територіальних поступок Росії в обмін на мирну угоду, яку вони вважають нестійкою.
Поява Віткоффа в ролі ключового переговорника, за оцінкою аналітиків, стала результатом цілеспрямованої стратегії Кремля — відсунути професійних дипломатів і вести діалог безпосередньо з людьми, близькими до Трампа. Сам президент США ніколи не приховував скепсису щодо традиційних інституцій, віддаючи перевагу особистій довірі.
Трамп публічно визнав, що Віткофф не мав глибоких знань про Росію на початку роботи, однак наголосив, що той досяг результатів, бо "люди його люблять". Сам Віткофф в інтерв’ю WSJ називає себе насамперед укладачем угод і вважає, що після майже чотирьох років війни настав час шукати нетрадиційні підходи.
У Білому домі наполягають, що всі поїздки посланця відбуваються з дотриманням безпекових процедур і погоджуються з Радою національної безпеки та держсекретарем Марко Рубіо. Водночас критики сумніваються, чи не використовує Кремль бізнес-дипломатію як інструмент маніпуляції.
Колишній російський дипломат Борис Бондарєв вважає, що Путін мислить не категоріями угод, а історичної місії.
"Трамп думає як бізнесмен, а Путін — зовсім інакше. Для нього війна — це не просто інструмент, а щось сакральне. Саме тому він бачить у Трампі людину, яку можна обійти", — зазначив він.
Раніше ми писали, за останні тижні Україна щонайменше чотири рази застосувала безпілотники для ураження нафтових танкерів так званого тіньового флоту Росії. Ці дії суттєво загострили морське протистояння та продемонстрували зростання впевненості українських спецслужб у проведенні ризикованих операцій і готовність відкрито брати за них відповідальність.
