Росія почала залучати фахівців, які раніше обслуговували артилерію та бронетехніку, до ремонту й модернізації безпілотників безпосередньо поблизу лінії фронту. Москва таким чином намагається швидше адаптувати дрони до змін на полі бою.
Про це пише Forbes.
Одним із прикладів є ремонтний підрозділ 268-го самохідного артилерійського полку. Міністерство оборони РФ оприлюднило відео, на якому показано роботу його військовослужбовців. Раніше підрозділ спеціалізувався на обслуговуванні артилерійської техніки, однак тепер його переорієнтували на відновлення та вдосконалення безпілотників.
Forbes припускає, що така зміна може бути пов’язана зі зменшенням потреби в обслуговуванні частини артилерійської та бронетанкової техніки. Вивільнених спеціалістів російська армія, ймовірно, намагається використати для технічної підтримки операторів БПЛА безпосередньо на передовій.
Раніше внесення змін до конструкції безпілотників могло вимагати проходження централізованих процедур постачання або пошуку необхідних інструментів і спеціалістів силами самих військових підрозділів. Такий процес був тривалішим і залежав від того, які ресурси доступні на конкретній ділянці фронту.
Створення технічних команд поблизу операторів має скоротити час від виявлення проблеми до появи готового рішення. За описом Forbes, російська модель у цьому аспекті нагадує підхід, який давно використовують українські військові: оператори передають інженерам інформацію про недоліки техніки, після чого необхідні деталі виготовляють або конструкцію змінюють і одразу випробовують у бойових умовах.
На відео російського Міноборони видно майстерню щонайменше з шістьма 3D-принтерами FlashForge. Їх використовують для виробництва спеціалізованих деталей, адаптерів та інших компонентів для безпілотників. Технічна команда отримує запити від операторів, виготовляє необхідні елементи, передає їх для перевірки та за результатами випробувань може вносити подальші зміни.
Судячи з оприлюднених кадрів, окремий напрям роботи пов’язаний із FPV-дронами, які керуються через оптоволоконний кабель. На одному з принтерів виготовляли деталь, схожу на корпус для котушки оптоволокна. В іншій частині майстерні помітне обладнання для намотування такого кабелю.
Водночас ці майстерні навряд чи можна розглядати як виробничі центри з масового випуску БПЛА. Шість настільних 3D-принтерів здатні виготовляти лише обмежену кількість деталей. Крім того, для повноцінного складання дрона потрібні електронні компоненти, двигуни, оптика та інші системи.
Тому головне призначення таких команд полягає не у масштабному виробництві безпілотників, а в оперативному ремонті та адаптації вже наявних систем до потреб конкретних підрозділів.
У перспективі Росія може розгорнути мережу подібних майстерень на різних напрямках фронту. У разі успішного випробування окремі технічні рішення можна буде поширювати між іншими підрозділами, скорочуючи час на впровадження модернізацій.
Водночас, як зазначає Forbes, російській армії може бути складно відтворити український рівень технологічної адаптації. Російські команди формують переважно з традиційного ремонтного персоналу, тоді як серед українських фахівців, які працюють із безпілотниками, є значна кількість спеціалістів у галузях програмування, інженерії та робототехніки.
"У результаті російські майстерні краще пристосовані для адаптації наявних технологій, ніж для створення принципово нових", — зазначає Forbes.
Російська армія отримала чергову партію танків Т-90М "Прорыв" і Т-72Б3М, які додатково обладнали захистом від безпілотників.
