Уперше за багато років російські військові кораблі протягом двох місяців були відсутні в Середземному морі.
Про це повідомляє видання Breaking Defense із посиланням на представника НАТО.
За словами посадовця, російська військово-морська присутність у регіоні була відсутня від початку липня до початку вересня 2026 року.
Джерело видання зазначило, що востаннє подібну ситуацію фіксували у 2016 році. Водночас, за іншими оцінками, повна відсутність російських кораблів у Середземному морі могла спостерігатися ще у 2013 році.
Представник НАТО та двоє аналітиків пов’язують скорочення російської присутності з кількома чинниками. Серед них – втрата доступу до важливої військово-морської бази в регіоні, а також необхідність залучати кораблі для охорони суден так званого тіньового флоту в інших частинах світу.
Ще однією проблемою для Росії є обмежені можливості забезпечення кораблів під час тривалих операцій. За словами представника НАТО, російському флоту бракує танкерів та допоміжних суден, необхідних для підтримки значного угруповання у відкритому морі.
Як приклад посадовець навів розміщення російських фрегатів у районі Ла-Маншу. Для їхнього обслуговування Росія використовує ремонтне судно типу "Амур", яке призначене переважно для доставки запчастин і ремонту, а не для поповнення запасів.
"Тому їм доводиться передавати вантажі борт у борт, що справді небезпечно", – пояснив представник НАТО.
Професор міжнародної безпеки Ланкастерського університету Базіль Жермон також звернув увагу на обмеженість російських надводних бойових сил. За його оцінкою, дедалі більше таких кораблів можуть залучати до охорони стратегічно важливих торговельних суден, що посилює навантаження на флот.
Водночас експерт застеріг від висновків, що Росія повністю відмовиться від використання важливих морських маршрутів у Середземному морі. Попри скорочення військово-морської присутності, цей регіон і надалі має стратегічне значення для Москви.
Російські рибальські траулери понад 500 разів курсували поблизу підводних кабелів зв’язку Великої Британії, які з’єднують її з Європою та США. Така активність може свідчити про збір розвідувальних даних щодо об'єктів критичної інфраструктури.