Кешбек на пальне, який уряд пропонує як соціальну ініціативу, може виявитися неефективним використанням бюджетних коштів, адже значна частина цих грошей піде не малозабезпеченим, а заможним громадянам.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів економіст Олег Пендзин.
Експерт зазначив, що у більшості країн соціальна підтримка спрямована передусім на малозабезпечені верстви населення, тоді як середній клас здебільшого виступає донором бюджету.
"Слухайте, ви знаєте, це в черговий раз та сама критика, яка була тоді, коли, пам'ятаєте, ми обговорювали її зимову підтримку. Тобто логіка полягає в тому, що весь світ на сьогоднішній момент, як правило, допомагає малозабезпеченим верствам населення. Ну, тобто середній клас — це той клас, який є донором бюджету, а не навпаки. Отримують допомогу, як правило, люди, які цього потребують", — пояснив Пендзин.
Економіст звернув увагу, що в Україні планують витратити близько 15 мільярдів гривень на програми підтримки, частина яких фактично може допомогти далеко не найбіднішим громадянам.
"Ми з вами збираємося зараз 15 млрд грн витратити на те, щоб допомагати далеко небідним людям... Оцей додатковий блок кешбеку, який стосується, власне, питань паливно-мастильних матеріалів, для мене є абсолютно незрозумілий. Причому ми вже побачили від ряду народних депутатів заяви про те, що гроші, які збираються використати на цей кешбек, будуть знімати з податків, які могли би бути використані як мінімум на якісь потреби військових", — зазначив експерт.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Пендзин наголосив на парадоксальності механізму кешбеку: що більше людина витрачає, то більшу компенсацію від держави вона отримує. Це створює ситуацію, за якої власник дорогого автомобіля може отримати значно більше виплат, ніж пенсіонер.
"Особливість кешбеку полягає в тому, що чим більше ви витратили грошей, тим більше вам прийшло кешбеку. Тобто, якщо ви людина багата, багато їздите, витратили багато на паливно-мастильні матеріали, вам більше прийде коштів, ніж тому пенсіонеру, який там, можливо, проїхався з будинку на дачу. Те, що іноді я чую: наші соціальні працівники кажуть, що це складно верифікувати, — це неправда. На сьогоднішній момент всі отримувачі соціальної допомоги верифіковані", — підкреслив фахівець.
На тлі зростання світових цін на нафту Україна опиняється у вразливому становищі через відсутність стратегічного паливного резерву.
"Україна не має стратегічних запасів пального. Немає. Тобто те, що на сьогоднішній момент, наприклад, Європа викидає стратегічні запаси пального для того, щоб знизити ціни в себе на заправках, — це зрозуміло. Американці відкривають стратегічні запаси нафти, щоб знизити ціни. В Україні стратегічних запасів немає", — зазначив Пендзин.
Він також нагадав, що Україна значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги. Наприклад, нещодавно Міжнародний валютний фонд надав Україні 1,3 мільярда доларів, навіть попри те, що країна не виконала деякі попередні зобов’язання. При цьому у Верховній Раді не завжди вдається ухвалити необхідні законопроєкти, що також створює ризики для подальшого фінансування.
"Апостроф" повідомляв, що в Україні розробляють нові заходи підтримки населення, що включають, зокрема, компенсацію витрат на пальне. Програма має на меті пом'якшити наслідки нестабільності на ринку нафти.
Кабінет міністрів України виділив із резервного фонду державного бюджету 2,14 млрд грн для надання державної грошової допомоги покупцям товарів українського виробництва.
