Українські удари по нафтовій інфраструктурі Росії суттєво ускладнюють її можливості з експорту енергоносіїв і водночас створюють додаткове навантаження на систему протиповітряної оборони. Це змушує російське командування відволікати ресурси з фронту для прикриття стратегічно важливих об’єктів.
Про це йдеться у звіті Інститут вивчення війни.
Аналітики наголошують, що значна територія Росії є серйозним викликом для ефективної оборони, особливо з огляду на використання переважно традиційних систем ППО. В умовах масованих атак українських безпілотників це призводить до перевантаження оборонних можливостей.
Додатковим фактором тиску стала системна кампанія ударів по російських радіолокаційних станціях, що ще більше ускладнює виявлення та перехоплення цілей.
У звіті також зазначається, що Росія досі не змогла повноцінно розгорнути ефективні мобільні вогневі групи чи спеціалізовані засоби для перехоплення дронів, які могли б протидіяти регулярним атакам. Хоча влада дозволила приватним компаніям розробляти дешевші рішення, вони, судячи з усього, не забезпечили належного рівня захисту ключових об’єктів.
Експерти вважають, що українська кампанія дальніх ударів і надалі змушуватиме російську армію перекидати ресурси на зміцнення протиповітряної оборони, що послаблює її можливості на полі бою. Водночас не виключається, що з часом Росія намагатиметься адаптуватися, зокрема шляхом розвитку мобільних груп та засобів перехоплення безпілотників.
Однак навіть за таких умов, підкреслюють аналітики, захист великої кількості об’єктів на значних відстанях залишатиметься складним завданням для російської сторони.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський здійснив поїздку в смугу відповідальності 19 корпусу, який здійснює оборону Костянтинівсько-Дружківської агломерації.
