Другий президент України Леонід Кучма вважає, що зовнішньополітичний курс, відомий як "багатовекторність", був максимально можливим для України на межі тисячоліть. Він заперечив, що робив "ставку на двовекторність", і пояснив, чому Україна не могла взяти "виключно проєвропейський курс" через внутрішні та зовнішні перешкоди того часу.
Про це йдеться у інтерв'ю Кучми для ВВС.
Леонід Кучма заявив: "Я ніколи не робив "ставку на двовекторність". Швидше за все, ви маєте на увазі політику багатовекторності, яка полягала у тому, щоб бачити і захищати національні інтереси України там, де це можливо, в усіх регіонах світу".
Колишній президент назвав наївним питання про "виключно проєвропейський курс" на межі тисячоліть. Він пояснив, що тодішня "карта перешкод" була зовсім іншою і справа була не лише у Росії, а й у "настроях значної частини народу України та еліти Заходу".
Кучма навів приклади тогочасних перешкод: домінування комуністичної партії на виборах, проросійські сили у політичному полі Сходу, Півдня та Криму, тотальна залежність від Росії в енергоносіях, а також те, що "Захід жодним чином не проявляв бажання інтегрувати Україну".
Попри це, політик наголосив: "Причому я намагався бодай закласти цей курс: на початку 2000-х я поставив задачу добиватися асоційованого членства України у ЄС та повноцінного членства у НАТО. Це було зафіксовано в офіційних положеннях нашої дипломатії, у засадничих документах".
Підсумовуючи, Леонід Кучма заявив, що він "впевнений, що чверть сторіччя тому зробив максимум із реально можливого: у найскладніший для себе час Україна не лише змогла захиститися від спроб Росії повернути її у свою орбіту, а й формально закріпила власне прагнення приєднатися до НАТО та ЄС".
Читайте також в матеріалі "Апострофа" про те, як третій президент України Віктор Ющенко поділився переконаннями, що для впровадження успішної економіки потрібно розв"язати питання національної єдності та демократії.
