Переговорний процес щодо України фактично перебуває на паузі, а реальних результатів від нього не варто очікувати раніше ніж за два-три роки. Наразі ані західні партнери, ані сама Україна не мають чіткої стратегії завершення війни: обговорення зводяться переважно до технічних аспектів і майбутніх гарантій безпеки, тоді як конкретний план досягнення миру залишається відсутнім.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів аналітик міжнародної політики Олександр Колесніченко.
Експерт зазначив, що попри можливу активізацію перемовин найближчим часом, очікувати швидких результатів не варто. На його думку, реальні домовленості можуть з’явитися лише через кілька років. Причина — відсутність чіткої стратегії завершення війни як у західних партнерів, так і в самої України. Наразі обговорюються переважно технічні питання або майбутні гарантії безпеки, але не існує конкретного плану завершення війни.
"Вони будуть активізуватися, проте реальних результатів я не очікую. Я вважаю, що наступна фаза реальних перемовин з реальними результатами буде через два-три роки. На сьогоднішній день вони не знають, як це зробити. Ні наше керівництво не знає, ні європейське, ні Сполучених Штатів... Тільки одна людина може це все закінчити. Це президент Росії", — пояснив Колесніченко.
Аналітик наголосив, що Росія готується до затяжної війни, використовуючи слабкість нинішньої позиції США. Він підкреслив, що ключ до завершення війни знаходиться в руках президента Росії, який усе ще має головний козир — мобілізаційний ресурс.
"Більше ніхто це не може зробити. У Росії все ще залишається головний козир — це мобілізація. Причому видно, що вони до цього готуються. Інфраструктура вже підготовлена, законодавчо вже можна це робити. Питання лише в тому, щоб не дестабілізувати режим", — зауважив аналітик.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За словами експерта, Дональд Трамп, ймовірно, піде на певні поступки Росії, оскільки хоче швидких результатів, але реальна угода можлива лише після його президентства.
"Дональд Трамп, скоріше за все, піде на деякі поступки Росії. Я це бачу. Реальні якісь переговори вже будуть через три роки, скоріш за все, відбуватися. Вже після президентства Дональда Трампа, тому що на сьогоднішній день Дональд Трамп свою глобальну роль зменшує, Україна посилює свою глобальну роль", — сказав Колесніченко
Він зазначив, що у разі такої мобілізації Україну може очікувати посилення тиску як на фронті, так і через удари по інфраструктурі.
Колесніченко додав, що Сполучені Штати нині перебувають не в найсильнішій позиції, що може підштовхнути Росію до активніших дій. У цьому контексті він припускає, що Вашингтону доведеться шукати компроміси з Москвою, зокрема через глобальні економічні та логістичні виклики, пов’язані з новими маршрутами постачання та впливом Росії на них.
За його словами, через затягування переговорів Україна поступово переходить від позиції отримувача допомоги до активного гравця, який сам формує партнерства та впливає на безпекову ситуацію в різних регіонах — від Європи до Близького Сходу й Африки. Це, зокрема, проявляється у співпраці з іншими державами та протидії російському впливу за межами України.
Він також зазначив, що Україна активно формує свою глобальну роль, заповнюючи вакууми в Африці та на Близькому Сході, де Росія втрачає вплив.
"Ми формуємо певні оборонні домовленості з союзниками, з європейськими країнами.. Ми формуємо свої домовленості, ми стаємо лідером. Ми скріплюємо Європу. Можна сказати навіть і Сполучені Штати", — підкреслив він.
"Апостроф" повідомляв, що президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до прямих перемовин із Володимиром Путіним на нейтральній території. Також глава держави наголосив на неможливості передачі Донбасу Росії, оскільки це відкриє ворогу шлях до інших великих міст і викличе розкол у суспільстві.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс переконаний, що у нинішніх переговорах між Україною та Росією відбувається "торг за кілька квадратних кілометрів території".
Відносини між Україною та США наразі перебувають у стані певної амбівалентності: попри тривожні заголовки західних медіа про кризу довіри, стратегічне партнерство зберігається, хоча фокус Вашингтона помітно змістився на Близький Схід. Історична залученість Америки у справи Ізраїлю та Ірану наразі конкурує з українським питанням за ресурси та увагу, проте Київ дедалі впевненіше демонструє суб'єктність, відстоюючи власну стратегію перемоги.
