Рівень водності Дністра біля Роздолу впав до 5% від норми, що вже свідчить про критичне маловоддя в регіоні. Подальше зниження рівня води може призвести до погіршення стану річкових екосистем, проблем із водопостачанням та збільшення концентрації забруднювальних речовин.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла директорка Greenpeace Україна Наталія Гозак.
Екологиня зазначила, що падіння рівня води є результатом комплексного впливу кількох факторів. Поряд із дефіцитом опадів та підвищенням температури суттєво змінився сам характер дощів — вони стали менш регулярними та зливоподібними. Крім того, негативний вплив посилює людська діяльність, зокрема осушення водно-болотних угідь та зростання потреб сільського господарства і промисловості.
Гозак зазначила, що опади стають менш регулярними та частіше мають зливовий характер. Водночас через осушення водно-болотних угідь вода після сильних дощів не затримується в екосистемах і не перерозподіляється поступово протягом наступних періодів.
За словами експертки, через підвищення температури та зменшення водності в Дністрі може посилитися цвітіння води, зменшитися вміст кисню та виникнути ризик масової загибелі риби.
"Обміління пов'язане з підняттям температури також, тобто більш тепла і більш концентрована вода, да, в річковому стоку означає, що скоріше нижче за течією ми будемо спостерігати цвітіння, так зване, коли, особливо ближче до дамби, от в Дністровському водосховищі скоріш за все ми будемо або вже зараз є, або невдовзі буде цвітіння, тобто це і зменшення вмісту кисню, і можлива мор риби", — зазначила вона.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Водночас дослідження якості води, проведені в липні, вже фіксують підвищення концентрації забруднювальних речовин, зокрема пов'язаних із сільським господарством. Йдеться про гербіциди та інсектициди.
Гозак також попередила про можливі проблеми з водопостачанням у населених пунктах нижче за течією Дністра. Якщо маловоддя збережеться, окремі об'єкти водопостачання можуть бути змушені припинити роботу.
"Так само бачимо попередження про те, що невдовзі можна очікувати якраз в областях дещо нижче за течією. Чернівецька і Хмельницької області. Саме в цих областях очікуються проблеми з водопостачанням, якщо ситуація не буде змінюватися. І справді до аж до того, що об'єкти водопостачання можуть зупинятися", — розповіла експертка.
Експертка підкреслила, що простих рішень для подолання проблеми немає, тому країні необхідно адаптуватися до тенденції загального зменшення водності річок. За прогнозами кліматологів, стік Дністра до кінця століття може скоротитися на величину до 40%. У зв'язку з цим пріоритетом має стати впровадження водозберігаючих технологій, зменшення втрат у мережах та запровадження економічно обґрунтованих тарифів.
"Адаптуватись до цієї ситуації абсолютно необхідно. Тобто ми не маємо вибору, водність буде зменшуватися. Тому в першу чергу пріоритет більш ощадливих технологій, більш водозберігаючих і в промисловості, і у водопостачанні, і до справедливої ціни на постачання води. Тобто навіть питання тарифів для населення, таке чутливе і настільки непопулярне серед наших політиків, насправді є теж питанням безпосередньо економії водних ресурсів, якісного забезпечення того, що в нас немає втрат в мережах водопостачання тощо", — зазначила фахівчиня.
Вона додала, що на побутовому рівні також необхідно скорочувати споживання води та переходити на більш водоощадну техніку. Водночас важливими є зменшення втрат у мережах водопостачання та розвиток децентралізованих джерел води.
За словами експертки, найбільші проблеми через зменшення водності Дністра можуть виникнути в його середній та нижній течіях. Зокрема, це стосується Одеської області, для якої річка є важливим джерелом водопостачання.
Водночас Львівщина, за прогнозами кліматологів, не має зазнати такого значного скорочення водності. На думку Гозак, регіон має можливості для адаптації, зокрема через відновлення природних екосистем, які здатні утримувати воду.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що слідчі Національної поліції відкрили кримінальне провадження за фактом порушення правил охорони вод через забруднення водойм у Бучанському районі Київської області, що призвело до масового мору риби.
Як повідомив голова Київської обласної державної адміністрації Тимур Ткаченко, стічні води з Києва потрапляли у водойми Борщагівської громади та призвели до масового мору риби на Київщині.
За його даними, під час ліквідації пориву каналізаційного колектора стічні води перекачували до зливової мережі столиці, яка впадає у водойми Борщагівської громади. Наразі перекачування припинили, а потенційне джерело витоку ліквідували.
Фахівці Держекоінспекції та Держпродспоживслужби відібрали проби води та зразки загиблої риби для лабораторних досліджень.
Мертву рибу збирають для подальшої утилізації. На місцях також організували підвезення питної води. Через ризик поширення забруднення вниз за течією ситуацію розглянуть на засіданні комісії з питань ТЕБ та НС Бучанської РДА.
Масова загибель риби у водоймах на Київщині може бути наслідком потрапляння стічних або небезпечних речовин. Самостійно визначити, чи це отруєння, чи нестача кисню через перегрів води влітку, неможливо — для цього потрібні лабораторні дослідження.
Масовий мор риби у водоймах може свідчити про забруднення стічними водами з високим вмістом органічних речовин. Мешканцям, які живуть уздовж річки Ірпінь та користуються колодязями або свердловинами, радять тимчасово перейти на бутильовану або іншу якісно очищену воду.
