Попри поступове погіршення економічної ситуації в Росії та наростання паливної кризи, передумов для швидкого розпаду держави наразі немає. Однак у російському суспільстві вже відбуваються помітні зміни настроїв, а головним завданням України має залишатися системне послаблення потенціалу країни-агресора, а не очікування її неминучого краху.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів керівник аналітичного центру "Ділова столиця" Вадим Денисенко.
За його словами, твердження про те, що росіяни безумовно підтримуватимуть війну незалежно від економічних труднощів, є надто спрощеним. Історія Росії вже знає приклади, коли соціально-економічні проблеми змінювали суспільні настрої.
Денисенко зазначив, що у 2026 році в російському суспільстві відбуваються помітні зміни. Якщо раніше значна частина населення відкрито підтримувала владу, то зараз дедалі більше людей переходять у стан прихованої незгоди з політикою Кремля.
"Справді, з 2026 року відбувається велика міграція лоялістів і інфлюенсерів до політики людей в стан латентної кухонної опозиції. Це справді величезний процес, в ньому задіяні мільйони людей", — зазначив Денисенко.
Він наголосив, що ключовою перешкодою для завершення війни залишається особиста позиція російського диктатора. За його оцінкою, значна частина найближчого оточення Володимира Путіна не зацікавлена у продовженні бойових дій, однак не наважується відкрито йому заперечувати.
Експерт переконаний, що в Україні помилково очікують швидкого розпаду Росії за сценарієм розпаду Радянського Союзу. За його словами, нині в РФ практично відсутній національний сепаратизм, тому повторення подій 1991 року виглядає малоймовірним.
Він підкреслив, що українська стратегія має ґрунтуватися не на очікуванні розпаду Росії, а на її системному послабленні.
"Від того, що ми хочемо, щоб Росія розпалася, не означає, що Росія розпадеться. Тому в даному випадку як мінімум треба вивчати Росію для того, щоб розуміти, де її болючі точки, для того щоб, в принципі, її ослабляти, для того щоб, в принципі, в теорії, в якійсь середньостроковій перспективі мати і надію на те, що ця війна може розпастися. А говорити про те, що вона має розпастися, і вигадувати міфологію про те, як вільна Калмикія завтра піднімає повстання, ну, це, з моєї точки зору, контрпродуктивно, і це безглузде витрачання сил, ресурсів, часу і, напевно, грошей", — застеріг фахівець.
За словами Денисенка, навіть якщо після завершення нинішньої війни настане тривалий період миру, це не означатиме остаточного зникнення загрози з боку Росії. Цей час Україна має використати для власного зміцнення.
Експерт також зазначив, що російська економіка вже перебуває у передкризовому стані. За його словами, окремі галузі вже переживають кризу, однак запасу міцності країні поки що вистачає для продовження війни.
"Я вважаю, що якщо це буде йти так, як воно йде, і не буде чергової бензинової кризи, в принципі, на середину наступного року російська економіка опиниться в кризі. Зараз вона в передкризовому стані", — сказав Денисенко.
Він наголосив, що швидкого обвалу економіки чи гіперінфляції в Росії вже цього року. За його словами, Центральний банк РФ поки що зберігає можливість утримувати макроекономічну стабільність, а запасу міцності російській економіці вистачить, щоб пройти 2026 рік.
"Апостроф" повідомляв, що упродовж останніх тижнів удари українських ракет та безпілотників по ключових енергетичних об’єктах перетворили війну для росіян із відносно віддаленої проблеми на гостру паливну кризу.
Провідний російський банкір та голова "Сбербанку" Герман Греф заявив, що тривала війна в Україні штовхає економіку Росії до занепаду. Він закликав до якнайшвидшого припинення бойових дій, оскільки країна стикається зі стрімким зростанням інфляції, дефіцитом палива та падінням інвестицій.
