Після відмови Ірану виконувати ультиматуми США подальша ескалація виглядає майже неминучою. У Дональда Трампа може не залишитися альтернативи, окрім силового сценарію, який може включати обмежену наземну операцію для розблокування стратегічної протоки.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
Експерт пояснив, що ключ до контролю над ситуацією — стратегічні острови в регіоні, через які Іран впливає на судноплавство. Їх можливе захоплення дозволило б США зменшити ризики атак на кораблі та посилити переговорні позиції, зокрема шляхом контролю над експортом іранської нафти. Водночас навіть такі дії не гарантують повної безпеки, адже Іран продовжує впливати на ситуацію за допомогою дронів і ракет.
"Вочевидь, що у Трампа немає іншого виходу, як силовим шляхом розблокувати армійську привалку. І для цього потрібна хоча би часткова наземна операція. Вже фактично, майже два тижні перекидаються військові морські десантники для того, щоб вони захопили участки, ділянки на островах. Контроль над островами дозволить, як мінімум, зменшити цей ризик, зменшити можливості прямих ударів", — пояснив Леонов.
На думку політолога, ультиматуми Трампа та його погрози знищити цивільну інфраструктуру Ірану викликають серйозне занепокоєння серед західних партнерів, що веде до ізоляції США.
"Дійсно ультиматум Дональда Трампа, який є, ну, як мінімум, неприйнятним для цивілізованого світу і очевидно, що, знаєте, іноді здається, що він американський президент цей ультиматум говорив під диктовку російського диктатора, оскільки ми просто знищуємо всі маси, всі електростанції. Ну, власне кажучи, ми бачимо це в закликах російських пропагандистів до Путіна. Велика Британія вже заявила, що може закрити для американців використання своїх баз через саме цей гуманітарний характер можливих ударів", — зауважив фахівець.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Леонов підкреслив, що попри успішну ліквідацію ізраїльськими спецслужбами іранських високопосадовців, ключова загроза — ядерна програма Тегерана — залишається невирішеною.
США, за словами експерта, діють суперечливо: з одного боку погрожують масштабними ударами, а з іншого — частково послаблюють санкції проти Ірану і навіть Росії, що викликає питання щодо їхньої стратегії. Якщо ж почнуться активні бойові дії, це може призвести до повного блокування судноплавства, що матиме серйозні наслідки для світових ринків, зокрема зростання цін на нафту.
"Перші два тижні війни це дійсно був шок для керування в Ірані... Але зараз можна говорити про те, що влада в Ірані продемонструвала свою, ну, скажемо так, стійкість. Основні цілі операції — це збагачений уран Ірану, він вочевидь залишається недоторканим і цей збагачений уран дозволяє країні протягом декількох тижнів створити атомні бомби. Навіть оця головна задача операції, вона точно не виконана, позбавити Іран можливості створити ядерну зброю", — наголосив експерт.
Внутрішньополітичний фактор у США також відіграє важливу роль. Війна з Іраном є непопулярною серед американців, а підтримка наземної операції — мінімальною. До того ж Дональд Трамп не має формального дозволу Конгресу на ведення війни, що створює додаткові політичні ризики, особливо напередодні виборів.
"Ця війна вкрай непопулярна в Сполучених Штатах, це правда. Там наземну операцію підтримують лише 7% американців. Трамп діє на свій страх і ризик, і я думаю, що якраз для нього це оце найбільша зона ризику, не тільки підтримка, хоча зростання цін на нафту — непопулярна війна. І ми знаємо, що в Сполучених Штатах у листопаді відбудуться вибори в Конгрес. Вже б'ють по рейтингу республіканців", — зазначив Леонов.
"Апостроф" повідомляв, що світові ціни на нафту продовжують зростати на тлі загострення ситуації довкола Ірану та Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів транспортування енергоносіїв.
США, Іран та група регіональних посередників обговорюють умови потенційного 45-денного припинення вогню, яке може призвести до остаточного припинення війни.
Напередодні наближення дедлайну, встановленого США, Сполучені Штати та Іран отримали основу плану щодо припинення війни, однак Тегеран відкинув будь-які негайні кроки щодо повторного відкриття Ормузької протоки.
Нова хвиля напруженості навколо Ірану та блокування стратегічного морського шляху в Ормузькій протоці змусили адміністрацію Дональда Трампа перейти до мови жорстких ультиматумів. Погрози "рознести все" та завдати ударів по критичній інфраструктурі Тегерана свідчать про спробу Вашингтона радикально змінити баланс сил у регіоні. Водночас іранський режим зберігає значний потенціал для асиметричної відповіді, що може спровокувати глобальну енергетичну та гуманітарну кризу.
