Фракція "Слуга народу" скоротилася з 254 до 226 народних депутатів — критичної межі, необхідної для самостійного ухвалення законів. Водночас із 2023 року монобільшість жодного разу не змогла зібрати 226 голосів без підтримки інших фракцій.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла дослідниця громадської ініціативи "Голка" Оксана Ставнійчук.
За її словами, після парламентських виборів фракція "Слуга народу" налічувала 254 депутатів, однак нині її чисельність скоротилася до 226 парламентарів. Це мінімальна кількість, необхідна для самостійного ухвалення рішень у форматі монобільшості.
Дослідниця пояснила, що така ситуація значною мірою пов'язана з особливостями виборчої системи, за якою обирали нинішній склад Верховної Ради. Якби вибори відбувалися за новим Виборчим кодексом, який передбачає відмову від мажоритарної системи, проблеми з "порожніми" округами вдалося б уникнути.
За словами Ставнійчук, чисельність фракції також зменшується через призначення народних депутатів на посади в уряді. Вона зазначила, що президент Володимир Зеленський переважно формує Кабінет Міністрів із представників своєї політичної сили, через що парламент втрачає частину депутатського корпусу.
"Тому що їх відривають з фракції для того, щоб поповнювати Кабінет Міністрів. Дуже часто, як ось недавно були зміни в Кабінеті Міністрів, від двох народних депутатів теж видьоргнули із парламенту", — сказала Ставнійчук.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Вона додала, що частину депутатів неможливо замінити через вичерпання партійних списків, тоді як вакантні мажоритарні округи не можуть бути заповнені до проведення нових виборів.
За словами дослідниці, через нестачу голосів "Слузі народу" доводиться домовлятися з іншими парламентськими фракціями та депутатськими групами для ухвалення важливих рішень. Водночас, за її словами, політична сила не формує широкої коаліції з опозиційними фракціями.
"Це більше привело до того, що "Слузі народу" тепер треба домовлятися з іншими фракціями і групами. Але водночас вони також відмовляються від широкої коаліції з іншими фракціями і групами, з опозиційними, там з ЄС і "Голосом", — зазначила вона.
Ставнійчук наголосила, що після завершення війни Україна має зробити висновки щодо виборчої системи. За її словами, юридично країна вже відмовилася від мажоритарної системи, однак питання майбутнього формату парламентських виборів залишається предметом дискусій.
"Апостроф" повідомляв, що в Україні 47 мажоритарних округів залишилися без народних депутатів, які мали б представляти інтереси виборців. Частина парламентарів склали повноваження, інші виїхали за кордон або фактично припинили виконувати свої обов'язки, однак досі зберігають депутатські мандати.
