Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні оборонні компанії активно постачали Києву сучасне озброєння, що допомогло стримати значно потужнішого противника. Через чотири роки співпраця набула нового формату — тепер українські бойові технології масштабують уже в Європі.
Про це пише The Wall Street Journal.
Поблизу Мюнхена запрацювало нове виробництво безпілотників, створених на основі українських розробок. Дрони під назвою Linza оснащені українськими системами захисту від радіоелектронної боротьби, використовують алгоритми штучного інтелекту для навігації та можуть виконувати розвідувальні місії, доставляти вантажі або встановлювати наземні міни. Наразі продукція спрямовується на потреби українського фронту, однак після виходу на повну потужність підприємство планує працювати і на ширший європейський ринок.
Завод відкрили у лютому за участі президента України Володимир Зеленський та міністра оборони Німеччини Борис Пісторіус. Це одне з щонайменше десяти спільних підприємств, які українські та європейські оборонні компанії мають намір запустити до кінця року. Близько 80 % персоналу становлять українці — як біженці, що переїхали після початку війни, так і ті, хто проживав у Німеччині раніше.
Того ж дня Зеленський оголосив про ще одне партнерство в Німеччині — між компанією Auterion, яка розробляє програмне забезпечення для безпілотників, та українським виробником Airlogix. Проєкт має отримати сотні мільйонів євро державних субсидій.
Подібна співпраця розгортається і в інших країнах. У Данії українська компанія Fire Point створює підприємство з виробництва ракетного палива. Радник президента зі стратегічних питань Олександр Камишин наголосив, що модель "Build With Ukraine" дозволяє забезпечувати українських військових додатковим озброєнням за кошти партнерів і водночас посилює оборонні можливості європейських країн.
Міністерка економіки Німеччини Катерина Райхе заявила, що Берлін має намір активніше переймати український досвід, назвавши Україну найбільшим у світі полігоном для випробування новітніх систем озброєння. Вона ініціює партнерства між німецькими промисловими підприємствами, які переживають спад, та українськими оборонними виробниками. За її словами, економічна й оборонна політика більше не можуть існувати окремо.
Цього року уряд Німеччини виділив понад 11 млрд євро на підтримку оборони України, з яких до 2 млрд євро планується спрямувати на субсидування виробництва як в Україні, так і на німецькій території. Компанії Auterion і Airlogix мають розпочати постачання дронів середнього радіусу дії з елементами ШІ до Києва, Берліна та інших столиць країн НАТО вже у квітні.
Українська оборонна промисловість за роки війни суттєво модернізувалася, особливо у сфері далекобійних БПЛА, морських дронів і ракет. Водночас підприємства в Україні регулярно зазнають атак та стикаються з перебоями електропостачання через російські обстріли. Саме тому частина виробництв переноситься до Європи.
Втім, і там залишаються ризики. Директор компанії Frontline Robotics Микита Рожков зазначив, що якщо в Україні головною загрозою є ракетні удари, то в Німеччині доводиться враховувати ризики диверсій та діяльності агентури. Через міркування безпеки точне місце розташування заводу під Мюнхеном не розголошують, а більшість працівників не публікують своїх повних імен.
Раніше ми писали, що чотирирічний досвід України у протидії масованим повітряним атакам стає критично важливим для західних партнерів і країн Перської затоки. Попри наявність у союзників сучасних систем ППО, останні іранські атаки із застосуванням безпілотників типу "Shahed" та балістичних ракет показали їхню неготовність до ударів масштабу 50–60 дронів одночасно. Водночас Україна щодня протистоїть загрозам, які в десятки разів перевищують ці показники.
