Чотирирічний досвід України у протидії масованим повітряним атакам стає критично важливим для західних партнерів і країн Перської затоки. Попри наявність у союзників сучасних систем ППО, останні іранські атаки із застосуванням безпілотників типу "Shahed" та балістичних ракет показали їхню неготовність до ударів масштабу 50–60 дронів одночасно. Водночас Україна щодня протистоїть загрозам, які в десятки разів перевищують ці показники.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів експерт із питань авіаційного ринку Богдан Долінце.
За його словами, ефективність української ППО значною мірою базується на практичному бойовому досвіді, якого країни Перської затоки поки не мають.
"Ефективність української системи не в останню чергу пов'язана з тим досвідом, який набули українські сили протиповітряної оборони, тобто це фактично на сьогоднішній день більше чотирьох років захисту повітряного простору", — пояснив експерт.
Україна не лише адаптувала наявні системи, а й впровадила низку нових рішень — зокрема мобільні вогневі групи, мережі датчиків раннього виявлення, використання армійської авіації та безпілотників-перехоплювачів. Саме комплексний і багатошаровий підхід дозволяє протидіяти масованим атакам, масштаби яких в Україні у десятки разів перевищують ті, що наразі фіксуються на Близькому Сході.
Долінце зазначив, що Іран міг використати російський досвід максимально ефективного застосування безпілотників у реальних бойових умовах.
Водночас країни Перської затоки ще не встигли вивчити український досвід і побудувати багатошарову ППО, адаптовану саме до масованих атак дронів, на відміну від класичних загроз — крилатих ракет та винищувальної авіації.
"Країни Перської затоки ще не встигли вивчити той досвід, який має Україна. Побудувати відповідну багатошарову систему протиповітряної оборони, яка б захищала не тільки від класичних викликів, тобто це крилаті ракети і звичайна винищувальна авіація, а в тому числі і масованих атак безпілотними системами, тому що на сьогоднішній день йдеться в середньому про масштаб атаки десь близько 50 одиниць ударних безпілотників. Ми розуміємо, що Україна стикається з викликами в десятки разів вищими", — повідомив він.
Експерт зауважив, що операція союзників проти Ірану вже призвела до суттєвого скорочення військово-промислового потенціалу Тегерана — щонайменше на 50%. Це безпосередньо б'є по інтересах Росії, яка критично залежить від іранських технологій виробництва безпілотників. Крім того, аналіз атак свідчить про обмеженість інфраструктури для запусків, що стримує інтенсивність ударів навіть за наявності значних запасів на складах.
"Ми бачимо скорочення військово-промислового комплексу і задіяного виробництва відповідних компонентів та самих безпілотних систем. З високою ймовірністю ми побачимо скорочення військово-промислового комплексу Ірану. Якщо не на ⅔, то точно не менше ніж на 50%", — зауважив аналітик.
За його словами, ключовим викликом для Ірану є не стільки кількість наявних безпілотників, скільки інфраструктура для їх запуску. Її розбудова — тривалий і дорогий процес, тому швидко наростити інтенсивність атак Тегеран навряд чи зможе. Навіть за наявності тисяч дронів на складах логістика та обмеження підземних сховищ дозволяють запускати лише десятки апаратів на добу.
"Апостроф" повідомляв, що Велика Британія не приєднується до ударів США та Ізраїлю по Ірану, проте буде надавати допомогу партнерам з країни Перської затоки у відбитті іранських атак. Британія планує залучити українських експертів для знищення іранських безпілотників.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка та МЗС ретельно фіксують усі зміни ситуації навколо Ірану, перебуваючи в постійній координації з партнерами.
