У п’ятницю, 16 січня, Православна церква України вшановує мучеників Спевсипа, Єлевсипа, Малевсипа та їхню бабцю Леонілу — родину, об’єднану вірою і мученицькою смертю.
"Апостроф" розповідає про духовний зміст цього дня, життя святих мучеників, а також про народні традиції й прикмети, пов’язані з датою.
Святі мученики Спевсип, Єлевсип, Мелевсип і бабця їхня Леоніла, а також з ними Неон, Турвон та Іовіла постраждали в Галлії (за іншим переданням, у Каппадокії) у другому столітті, під час гонінь Марка Аврелія (161–180). Леоніла прийняла Хрещення в похилому віці від одного із учнів святого Полікарпа, єпископа Смирнського. Потім вона навернула до Христа трьох своїх онуків. Брати, запалавши ревністю про Господа, розбили ідолів і докорили язичникам у їхньому безумстві.
Мучителі, закликавши Леонілу на місце страти, повеліли їй умовити онуків, щоб вони зреклися Христа. Але вона, підійшовши до них, хвалила їх за мужність і тверде сповідання своєї віри. Тоді мучеників кинули у вогонь, але він не зашкодив їм.
Після мук і смерті онуків свята Леоніла була усічена мечем. Разом із нею постраждала свята Іовіла. Вона бачила непохитну віру святих мучеників і сповідала себе християнкою, залишивши чоловіка і малолітнього сина. Мучителі, повісивши її за волосся, понівечили її тіло і обезголовили.
Мученик Неон бачив подвиг святих братів. Записавши їхні страждання, він передав свій рукопис Турвонові. Сам Неон відкрито сповідав Христа, за що був жорстоко побитий і помер від побоїв.
Святий Турвон, наслідуючи подвиги страстотерпців, також закінчив життя мучеництвом.
Мучеників Спевсипа, Єлевсипа, Мелевсипа, Леонілу і з ними Неона, Турвона та Іовіли особливо шанують в Іспанії, де їм присвячено багато храмів. Мощі святих мучеників грецький імператор Зенон передав до Франції, в місто Лангр.
Народні традиції 16 січня
У народі 16 січня вважали тихим родинним днем. Цього дня намагалися не планувати далеких поїздок і гучних справ, а залишатися вдома, в родинному колі.
Господині готували просту, але теплу вечерю — щоб «у домі було сито й мирно». Старші розповідали дітям сімейні історії, згадували померлих родичів, молилися за весь рід — і живих, і спочилих.
Також вважалося доброю справою помиритися з близькими, попросити пробачення у старших, подати милостиню від імені родини та запалити свічку за здоров’я роду.
Вірили: який мир у домі цього дня — таким він буде цілий рік.
Народні прикмети на 16 січня
У народі казали:
- ясний і спокійний день — до злагоди в сім’ї;
- хуртовина або сильний вітер — родині доведеться пройти через випробування, але вони не зламають;
- якщо в домі тепло й затишно — рік буде добрим.
Що не можна робити 16 січня
Не можна сваритися з рідними, підвищувати голос на дітей, згадувати старі образи, проклинати чи бажати зла. Вважалося, що сказане цього дня слово має особливу силу й може надовго закарбуватися в долі родини.
Що треба зробити
Цей день варто присвятити молитві за свій рід, внутрішньому примиренню й теплим розмовам. Добре подякувати Богові за сім’ю, навіть якщо вона неідеальна, і попросити миру в серцях близьких — за прикладом святих мучеників, які довели, що любов і віра сильніші за смерть.
Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 14 січня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.