Близько 120 тисяч колишніх військових, правоохоронців та представників інших силових відомств, які вийшли на пенсію за вислугою років до досягнення загального пенсійного віку, потенційно можуть стати мобілізаційним резервом України.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла керівниця соціальних проектів PH Capital, міністерка соцполітики України (2022-2025) України Оксана Жолнович.
Яких колишніх військових і правоохоронців можуть залучити до служби
За її словами, загалом в Україні налічується майже 600 тисяч пенсіонерів, які отримують виплати за спеціальним законом "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Раніше серед них виокремили приблизно 120 тисяч людей, які ще не досягли загального пенсійного віку. Ці дані передали відповідним установам для подальшого опрацювання можливості їхнього залучення до військової служби.
Жолнович пояснила, що до цієї категорії входять кадрові військові з вислугою років, колишні працівники міліції та поліції, ДСНС, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, податкової міліції, НАБУ та Державної кримінально-виконавчої служби України. Вони могли виходити на пенсію за вислугою років у віці від 45 до 60 років.
Водночас, за словами Жолнович, соціальні відомства не мають повної інформації про військові звання та спеціалізацію цих людей. Однією з причин, через яку їх можуть не залучати до служби, є те, що значна частина колишніх силовиків має високі звання, тоді як війську потрібні фахівці для виконання завдань на нижчих посадах.
"Хоча чому не можна змінити їх законодавство військове для того, щоби за потреби людей з високим званням переміщати на нижчі посади для виконання всіх функцій? Бо в них, очевидно, найбільше досвіду. Можливо, суспільний розголос змусить військове керівництво і в цьому напрямку подивитися і змінити ті накази, які дозволяють людину з таким званням, скажемо, мобілізувати тільки на високу керівну посаду за відповідними організаційними функціями. І розширять застосування таких людей", — зазначила вона.
Жолнович наголосила, що придатність цих пенсіонерів до військової служби потрібно визначати індивідуально, зокрема на підставі висновків військово-лікарських комісій. На її думку, перегляду потребує і сама система спеціального пенсійного забезпечення, адже вона охоплює людей, які виконували різні за характером і рівнем небезпеки завдання.
За словами Жолнович, значна частина таких пенсіонерів має високі звання — генеральські або майорські. Водночас, на її думку, війську зараз потрібні передусім фахівці нижчих звань для виконання завдань ближче до фронту.
"Переважно ці люди звільняються в дуже високих званнях, генеральських, майорських. І саме таких посад не потрібно для війська, їх там і так уже дуже багато. Їм потрібно трохи іншого типу люди, там, нижчими званнями, для того, щоб забезпечувати оперативно, ну, десь ближче до фронту, якісь задачі", — сказала вона.
Жолнович також зазначила, що в умовах дефіциту працівників у різних галузях та потреби армії у фахівцях утримання значної кількості працездатних людей, які не залучені до виконання актуальних для держави завдань, є проблемою. При цьому, за її словами, кількість пенсіонерів, які отримують виплати за загальною системою, скорочується приблизно на 500 тисяч щороку, тоді як кількість спеціальних пенсіонерів фактично зростає.
Реформа спецпенсій: що пропонують змінити
Колишня міністерка вважає, що одним із можливих рішень може стати встановлення єдиного віку виходу на спеціальну пенсію на рівні 55 років. Вона зауважила, що такий підхід має враховувати умови виходу на пенсію інших категорій громадян, зокрема учасників бойових дій.
"Це не означає, що ми маємо позбутися тої спеціальної пенсії, але точно це не можуть бути молоді чоловіки 45 років. Якщо у нас учасники бойових дій мають право на вихід на пенсію в 55 років, то я вважаю, що ніхто не може бути більш пільговим за них. Тобто от 55 років — це би міг бути той вік, який би був загальним для всіх спецпенсіонерів", — сказала вона.
За словами Жолнович, зміни до пенсійного законодавства буде складно провести через парламент, однак відповідну реформу продовжують опрацьовувати в Міністерстві соціальної політики. Зокрема, йдеться про запровадження окремих накопичувальних рахунків для людей, які мають право на професійну пенсію. Такий механізм, на її думку, дасть змогу враховувати внесок кожної людини та не змішувати ці виплати із загальною солідарною системою.
Водночас для тих, хто вже отримує спеціальну пенсію, зміни можуть бути обмеженими. Жовнович вважає, що держава має шукати способи залучати таких людей до виконання актуальних завдань, зокрема до військової служби.
"Якщо вони розширять можливості мобілізувати цих людей на ті посади, які справді зараз, ну, вакантні, незалежно від тих звань, які є у цих людей, то питання вирішиться і, ну, це буде дійсно мобілізаційний резерв, який точно може бути використаний, бо все ж таки в цих людей є якась певна підготовка, знання, принаймні розуміння внутрішньої дисципліни набагато більше, аніж у цивільних", — підсумувала Жолнович.
"Апостроф" повідомляв, що в Україні наразі не планують знижувати мобілізаційний вік нижче 25 років або запроваджувати обов'язкову мобілізацію жінок. Водночас у майбутньому можуть розглянути зниження верхньої вікової межі призову з 60 до 55 або навіть 50 років.
