Росія інтенсивно посилює протиповітряну оборону Москви, розгортаючи додаткові комплекси "Панцир-С1" на висотних будівлях, зводячи інженерні споруди (вежі та насипи) для збільшення радіогоризонту та розміщуючи системи С-400. Це свідчить про серйозні побоювання Кремля щодо здатності України завдавати ударів углиб російської території.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів оглядач порталу "Мілітарний" Вадим Кушніков.
Експерт наголосив, що посилення ППО та будівництво додаткових інженерних споруд навколо Москви є реакцією на українські удари та спробою збільшити радіогоризонт засобів ураження. За його словами, російська влада концентрує сили там, де перебуває політичне та військове керівництво, адже покрити всю територію Росії ефективною "парасолею" неможливо.
"Ми бачимо ураження українськими далекобійними засобами об'єктів на території самої російської столиці. І це все стало поштовхом до розбудови та інтенсифікації робіт по прикриттю столичного регіону Російської Федерації саме такими засобами", — пояснив Кушніков.
За словами оглядача, зосередження значних сил ППО саме навколо Москви підкреслює страхи російського керівництва за власну безпеку, тоді як інші регіони РФ залишаються фактично менш захищеними через неможливість створити ефективну "парасольку" над усією територією країни.
"Це, в першу чергу, питання пріоритетності. І ми бачимо, що російське керівництво дуже сильно побоюється за власну безпеку, і відповідно подібні потуги концентруються навколо тих місць, де вони постійно перебувають. Сили та засоби, які застосовані, вони навіть дещо надлишкові, оскільки дійсно ми бачимо, що російським керівництвом часто керує параноя та інші страхи за свою безпеку", — пояснив фахівець.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Кушніков зазначив, що страх Кремля зростав поступово від початку повномасштабної війни. Якщо раніше російське керівництво почувалося відносно спокійно, то нині навколо столиці розгорнуті навіть надлишкові сили ППО через побоювання нових українських ударів і розвиток української ракетної програми.
Він також зауважив, що хоча Росія зосередила значну кількість засобів для перехоплення тихохідних дронів, розвиток українських ракетних технологій створює загрози нового типу, проти яких нинішня конфігурація російської протиповітряної оборони може виявитися недостатньо ефективною.
"Якщо ми кажемо про наші ударні дрони, які є відносно тихохідними, то дійсно росіяни сконцентрували дуже велику кількість засобів, які можуть ефективно їх перехоплювати. Але так само українські компанії ведуть активну розробку балістичного озброєння, яке вже є іншим типом загроз, проти якого не так багато ефективних засобів є на озброєнні росіян, і саме цей напрямок може стати тим ключем для прориву протиповітряної та протиракетної оборони", — підкреслив оглядач.
Кушніков наголосив, що хоча Москва ліквідувала частину прогалин у системі ППО, розвідувальні та спеціальні служби України продовжують шукати слабкі місця в обороні противника. При цьому 100% ефективного захисту не існує, що означає наявність потенціалу для подальших успішних ударів по важливих об’єктах у Москві навіть попри посилення російської оборони.
"Апостроф" повідомляв, що військова співпраця між Москвою та Тегераном вийшла на новий рівень, перетворившись із прямого постачання озброєння на глибокий технологічний обмін. Поки Іран стає випробувальним майданчиком для російської мікроелектроніки та навігаційних систем у безпілотниках, Кремль розплачується передачею сучасних винищувачів четвертого покоління та систем протиповітряної оборони.
Україна стала першою країною у світі, якій під час повномасштабної війни вдалося швидко створити ефективну систему протидії масованим атакам дронів завдяки розвитку власного оборонно-промислового комплексу. Зокрема, важливу роль у цьому відіграли дрони-перехоплювачі та стрімке зростання кількості оборонних компаній.
За останні п'ять років Україна очолила світовий рейтинг отримувачів основних видів озброєнь. Частка країни в глобальному імпорті зросла з 0,1% у попередній період до майже 10%. Попри лідерство за підсумками п'яти років, у 2025 році обсяги військових поставок суттєво скоротилися порівняно з попередніми двома роками, що пов'язують зі зміною політики допомоги від Штатів.
Уночі 10 березня на військових об'єктах в окупованому Криму, а також у Бєлгородській та Брянській областях Росії пролунали вибухи. Атака безпілотників призвела до пожеж на позиціях окупаційних військ.
